Складання
Корпус APNX C1 виявляється дуже зручним для збирання системи завдяки легкості та швидкості знімання всіх панелей. Він забезпечує прямий доступ до всіх компонентів і включає різноманітні пристосування для зручного укладання кабелів. Дроти легко та естетично розташовуються за піддоном й панелі закриваються без проблем.
Всі кабелі пролягають нормально, є багато петель та отворів для хомутів. Дроти від передніх вентиляторів пролягають у перетинах між бічними вентиляторами, там для цього наявні спеціальні канавки.
Систему добре видно через бічне скло, а всі елементи підсвітки виглядають дуже гарно та поєднуються один з одним.
В нашій збірці використовувався процесорний кулер APNX AP1-V білого кольору і він просто ідеально гармонує з корпусом.
Тестовий стенд
Для проведення тестування ефективності охолодження компонентів у корпусі APNX C1 використовувалася наступна конфігурація:
- процесор: AMD Ryzen 9 3900Х;
- кулер: APNX AP1-V;
- термопаста: ARCTIC MX-4;
- материнська плата: ASRock B550 PG Velocita;
- відеокарта: AMD Radeon RX 6800 XT;
- пам'ять: Kingston Fury Beast KF432C16BBK2/16 (2x8 ГБ, DDR4-3200, 16-18-18-36-54-2Т, 1,35 В);
- твердотілий накопичувач: SSD Kingston NV1 500GB (NVMe M.2 2280);
- блок живлення: be quiet! PURE POWER 12 M 850W;
- додаткові вентилятори: 2 x 120 мм HYTE Flow FA12.
Методика тестування
Процесор працював в розгоні до 3,9 ГГц з напругою 1,15 В, що збільшувало його потужність до 180 Вт. Відеокарта була в стоці та споживала 255 Вт. Спершу випробування системи проводилося на відкритому стенді в горизонтальній орієнтації материнської плати при постійній температурі 23 градуси Цельсія у приміщенні. Потім все було зібране в корпус і тестувалось у звичному положенні. Для прогріву центрального процесора застосовувався стрес-тест CPUID powerMAX з інструкціями AVX. Для прогріву відеокарти застосовувався стрес-тест FurMark, але вмикався він одразу на два вікна, щоб навантаження було стабільне. Бо якщо буде тільки одне вікно та запущений стрес-тест на центральний процесор, то навантаження на відеокарту буде нерівномірним, тест буде «недогрівати» відеокарту. Для моніторингу температури процесора використано програму HWMonitor. Для вимірювання рівня гучності використано шумомір Benetech GM1357.
Результати випробувань
Спочатку відкритий стенд — швидкості вентилятора процесорного кулера та вентиляторів відеокарти були встановлені на 1300 обертів на хвилину. Шум знаходився на рівні 39,7 дБ (А) — це цілком комфортна гучність, не тихо й не голосно.
Як бачимо, температури на непоганому рівні, та далекі від максимальних робочих температур. Далі збираємо все в корпус й тестуємо.
На швидкості корпусних вентиляторів у 1400 об/хв, та тих самих 1300 об/хв вентиляторів процесора та відеокарти, ми бачимо невеликий приріст температур відносно відкритого стенда, але великий приріст по шуму — шумомір показав 53,7 дБ (А), що вже не дуже комфортно.
Зменшуємо швидкість до 1200 об/хв й отримуємо на 2 градуси більше на процесорі та 5 градусів на відеокарті відносно відкритого стенду, M.2-накопичувач та чипсет також стали тепліші на 1–3 градуси. Рівень шуму був на рівні 48,6 дБ (А), тихіше, але все одно ще гучно.
На 1000 обертів на хвилину процесор був на 5 градусів тепліший, відеокарта на 7 градусів, а чипсет та M.2 накопичувач додали по 5 градусів, шум дещо зменшився і був на рівні 45,5 дБ (А).
Зменшуємо оберти корпусних вентиляторів до 800, цей режим можна вважати відносно тихим й шум був на рівні 40,5 дБ (А). Процесор був майже на 10 градусів тепліший відносно відкритого стенда, відеокарта, чипсет та накопичувач M.2 додали 9 градусів.
Все ніби чудово, але в нас є вільні місця для 120-мм вентиляторів, тому додамо два таких пропелери.
Перший режим — це 800 об/хв на стокових вентиляторах, та 800 об/хв на додаткових. Процесору стало краще, його температура понизилась на 4,5 градуси, що непогано, при збільшенні шуму на 1 дБ (А), тобто в такій схемі вийшло 41,5 дБ (А). Накопичувач M.2 був на 1 градус холодніший, але на температурах відеокарти та чипсету це ніяк не відобразилось.
Збільшимо швидкість стокових вентиляторів до 1000 об/хв, та додаткових до 900 об/хв (це щоб не вийти за межу 45,5 дБ (А), бо такий рівень шуму був без додаткових вентиляторів). В цьому випадку бачимо ще падіння температури процесора, але відеокарта знов не змінила своїх показників відносно результату на 1000 об/хв без додаткових вентиляторів.
В останньому тесті залишилась така сама схема, тільки швидкість вентиляторів процесора та відеокарти було встановлено на 1600 об/хв, результат вийшов цікавий, бо ми отримали температуру на декілька градусів більшу від відкритого стенду, але й отримали 47,3 дБ (А).
Отже, можна підбирати вже індивідуальні схеми охолодження під себе, та, як бачимо, встановлення вентиляторів на верхню кришку може не дати вагомого результату, а от задній вентилятор викидував відчутно тепле повітря, тобто відпрацьовував він добре.
Висновки
APNX C1 виявився цікавим корпусом — реально продумане шасі, де були впровадженні цікаві ідеї. Зручний кабель-менеджмент, варіативність зі встановленням радіаторів СРО, вентиляторів та кронштейну під відеокарту. Безгвинтове кріплення на швидких фіксаторах панелей також можна назвати зручним рішенням. L-подібна передня панель виглядає класно, корпус відчувається через це монолітним, ще й чудово все це доповнює загартоване бокове скло. Для ефективного охолодження цей корпус також підійде, він скрізь перфорований, та для ентузіастів буде цікаво робити якісь модифікації з ним, тому що кастомну СРО тут цілком реально зібрати. Шкода, що не влізуть радіатори товщиною 45 мм, лише 30 мм. З повітряним охолодженням теж можна розгулятись та доставити вентилятори де тільки можна, навіть докрутити непередбачені вентилятори на низ корпусу, щоб покращити прихід повітря для відеокарти. Корпус не претендує на тишу. Через велику кількість отворів шум через них буде проникати поза корпус, але це плата за гарне продування шасі.
