Огляд корпусу DeepCool Quadstellar Infinity

Років з п’ять тому, в асортименті компанії DeepCool існувала доволі оригінальна модель Х-подібного шасі під назвою GamerStorm Quadstellar. На жаль, тоді вона так і не потрапила нам на детальний огляд, хоча такі плани й були. Зараз ми отримали можливість ознайомитися з дещо спрощеним наступником тієї моделі, що називається Quadstellar Infinity. І хоча зовнішність у них майже ідентична, багато окремих елементів змінилися. А що саме і як — розповімо у цьому огляді.

Характеристики

Пакування та комплект постачання

Корпус надходить у продаж у великій картонній коробці кубічної форми. Кольорової поліграфії на ній немає, окрім наклейки на грані, що містить на собі маленьке зображення шасі та його технічні характеристики. По боках є ручки для перенесення. Захист від пошкоджень всередині забезпечують два масивних демпфери зі спіненого поліуретану, великий пакет та багато клейких плівок на склі.

Набір деталей міститься в маленькій картонній коробці всередині корпусу. Запасні частини розфасовані по пакетиках. В комплекті є:

• інструкція користувача;
• 11 одноразових пластикових кабельних стяжок;
• 9 шурупів для кріплення вентиляторів;
• 8 довгих гвинтів для кріплення вентиляторів;
• чотири додаткові металеві опори материнської плати;
• перехідник під викрутку для встановлення опор материнської плати;
• шість гвинтів для корпусу та БЖ;
• 12 гвинтів для 3,5" накопичувачів;
• 22 маленьких гвинти для материнської плати та 2,5" накопичувачів.

Зовнішній вигляд

Корпус DeepCool Quadstellar Infinity майже повністю зберіг зовнішній вигляд та габарити попередньої версії моделі. Як і раніше, він візуально складається з чотирьох відсіків, поєднаних у формі літери Х. Відсіки закриті окремими щитками пластикових панелей, що мають дзеркальну поверхню і навіть можуть відкриватися для кращої вентиляції. Декоративні смужки з сірого пластику мають вбудовану підсвітку та розташовані у формі перехрестя прицілу.

В центрі знаходиться велика і гарна кнопка запуску з новим логотипом DeepCool, в якій також вмонтована підсвітка.

Чотири щитки передньої панелі відкриваються та зачиняються вручну. Для цього на них потрібно натиснути по краях — замки відкриються, а пружини піднімуть панелі. Внаслідок цього з кожного боку відкриються щілини на ширину до 30 мм і повітря зможе краще потрапляти всередину. У такому вигляді корпус максимально стає схожим на якогось робота-охоронця із фантастичного фільму. Але у порівнянні з минулою моделлю цей механізм є суттєво спрощеним, оскільки там щитки відкривались та закривались автоматично в залежності від температури, або навіть віддалено, через спеціальний застосунок.

Зовнішніх портів напрочуд мало і розташовані вони на лівій верхній грані. Тут є лише один комбінований 3,5-мм аудіовихід на гарнітуру та один порт USB Type-C. Чомусь DeepCool вирішив, що роз’єми USB Type-А є застарілими, хоча в попередній версії шасі їх було дві штуки.

На бокових панелях з лівої сторони всередині встановлені віконця з загартованого скла. В старій версії таке віконце було лише на нижньому відсіку.

З правої сторони все виглядає аналогічно.

На верхній частині сегментів також є два прозорих скла. Бокові панелі усіх відсіків тримаються на двох гвинтах з накатаною голівкою кожна. Під гвинтами є м’які клейкі підкладки проти подряпин.

Знімні панелі верхніх сегментів виготовлені з алюмінію товщиною у 2,3 мм. Загартоване скло має товщину в 3 мм й тримається на чотирьох гвинтах по кутах, через 4-мм підставки та нещільно прилягає до металевих панелей. Через отвори вздовж граней скла може проходити повітря.

Задня панель організована складніше, ніж у більшості звичних корпусів. Материнська плата встановлюється діагонально відносно площини стола, з нахилом під 45 градусів.

Посадкове місце для блока живлення розташоване у лівому нижньому відсіку. Отвори кріплення дозволяють орієнтувати БЖ як вентилятором вниз вправо, так і догори вліво.

Виходи задньої панелі материнської плати будуть знаходитися у правому нижньому відсіку. Над ними є вентиляційна решітка з трикутними отворами.

Основні слоти розширення PCI займають місце посередині корпусу, рівно в центрі. Усього їх тут вісім, усі закриті вентильованими багаторазовими заглушками.

Додаткові шість слотів розташовані у правому верхньому відсіку. Туди графічні карти можна встановити через подовжувач, якого у комплекті, на жаль, більше немає.

Лівий верхній відсік має перфоровану решітку для додаткової вентиляції та може бути використаний для встановлення накопичувачів або радіаторів СРО.

Дві панелі нижніх відсіків також виготовлені з алюмінію. До них приклеєні чотири великі гумові ніжки.

З правої сторони, там де має бути розташований на материнській платі процесор, з нижнього боку є додаткова вентиляційна решітка.

Так виглядають знімні панелі нижніх відсіків зсередини. Вентиляційна решітка правого відсіку затягнута зсередини додатковою металевою сіточкою для захисту від пилу.

Подивимось на внутрішню конструкцію.

Корпус DeepCool Quadstellar Infinity підтримує встановлення у нахиленому діагональному положенні материнських плат формату E-ATX, ATX, MicroATX та Mini-ITX. Максимальна висота охолодження процесора заявлена в 135 мм у найвищій точці. Але у всій площині варто розраховувати лише на 130 мм. Максимальна довжина для відеокарт дорівнює 380 мм в усіх слотах. Офіційно довжина блока живлення може складати до 210 мм, але фактично для нього є вся довжина відсіку більш ніж в 400 мм.

У правому верхньому відсіку попереду за допомогою довгих гвинтів можна встановити 120-мм вентилятор для обдуву відеокарт, якщо вони тут будуть. До речі, у попередній версії корпусу в комплекті було п’ять вентиляторів. Тут же їх немає.

Шість заглушок верхніх слотів закріплені звичайними гвинтами.

Перегородка внизу цього відсіку знімна і є додатковим ребром жорсткості для корпусу. Тримається на чотирьох гвинтах. І лише знявши її можна отримати доступ до гвинтів основних слотів PCI.

Після демонтажу перегородки відкривається вільний доступ всередину основного відділу, де розташовується материнська плата. Попереду тут можна встановити до чотирьох 120-мм вентиляторів, або радіатор СРО форматом до 360 мм включно.

Для радіатора попереду є зручна знімна рамка кріплення. Вона тримається на чотирьох гвинтах з накатаною голівкою. Два знаходяться у верхній частині рамки, а ще два — за піддоном материнської плати.

З цікавих атавізмів слід зазначити посадкові місця для двох 80-мм пропелерів над отвором задніх портів материнської плати. Чомусь цей типорозмір DeepCool не вважає застарілим. Хоча конструкція та ширина корпусу у цьому місці нічого іншого тут і не дає можливості поставити. Навіть повітряний кулер буде обмежений висотою в 130 мм.

120-мм вентилятор у лівому верхньому відсіку також можна закріпити довгими гвинтами. Але разом з 360-мм радіатором він сюди не поміститься.

Раніше у цьому відсіку був величезний кошик на дев’ять накопичувачів. Тепер же є лише рамка для встановлення трьох 120-мм вентиляторів або радіаторів формату 360 мм. Усі накопичувачі тепер кріпляться звичайними гвинтами напряму до піддона.

Рамка знімна, тримається на чотирьох гвинтах. Її висота у профіль складає 32 мм.

Так виглядає піддон материнської плати, якщо подивитися на нього справа зверху.

А так виглядає позаду зліва. До речі, у лівий верхній відсік можливо встановити ще один витяжний 120-мм вентилятор позаду. І один такий же попереду знизу у лівому відсіку, для обдуву блока живлення.

Для блока живлення є два металеві тримачі біля місця кріплення й одна підпірка з м’якою наліпкою зі сторони піддона. Під час монтажу його все одно доведеться притримувати.

Так виглядає піддон материнської плати зі зворотного боку, якщо дивитися знизу зліва. У ньому є й отвір для підсилювальної пластини кулера і багато отворів для вкладання і кріплення кабелів. Три накопичувачі формату 3,5" можна закріпити у верхній частини зі сторони материнської плати, під рамкою. Там само можна встановити й три 2,5" накопичувача. А ще три 2,5" диски можна закріпити у передній частині піддона, вздовж передньої панелі. Але можливий конфлікт з переднім радіатором СРО.

В набір кабелів від корпусу входить кабель +5VDG «мама» для синхронізації підсвітки з материнською платою з додатковим наскрізним роз’ємом типу «тато», закритим захисним ковпачком, кабель від кнопки запуску ПК, роз’єм HD Audio та колодка від USB Type-C. Усі дроти мають достатню довжину та пофарбовані у чорний колір. На жаль, у корпусі відсутня плата власного контролера для підсвітки та вентиляторів. А у попередній моделі вона була.

Перейдемо до збирання системи та температурного тесту.

Оскільки DeepCool Quadstellar Infinity є доволі специфічним корпусом, то і процес складання системи у ньому дещо незвичний. Розпочинається він із демонтажу усіх чотирьох бокових панелей, після чого каркас корпусу можна ставити на будь-який зручний бік. Далі потрібно зняти поперечну планку у центральному відсіку, після чого відкривається більш-менш вільний доступ до усього. Усі компоненти окрім відеокарти (вона ставиться останньою, перед монтажем планки) можна встановлювати у довільному порядку. Особливо займатися розкладанням кабелів за піддоном немає сенсу, вони все одно усі вміщаються у відсіку блока живлення. Але якщо прагнете естетики, то можна і гарно усе поприв’язувати рівними рядами.

Перед початком збирання системи потрібно добре подумати про напрямок повітряних потоків усередині. Спрямувати потік з переднього радіатора всередину чи назовні? Де відповідно поставити втяжні та витяжні вентилятори? Що робити з відеокартою, яка бере холодне повітря зверху, а викидає вниз і вбік, у поперечну перегородку. У процесі збирання у мене з’явилося стійке відчуття, що корпус повністю був розрахований під кастомне рідинне охолодження усіх компонентів. І зі стандартними елементами тут дещо складно.

Те саме можна сказати й про жорсткі диски. Діагональний нахил для них, та розташування вгорі, куди прямує зазвичай гаряче повітря, це найгірший можливий варіант. Раджу у цьому корпусі обмежитися SSD накопичувачами.

Встановлення 360-мм радіатора попереду також нетривіальне завдання. Він опиняється майже впритул до верхньої рамки, і у певних моделях шланги будуть у конфлікті з нею. А у саму рамку радіатор СРО від процесора поставити не вийде, оскільки не дотягнуться навіть 400-мм шланги. Або щось кастомне, або радіатор від відеокарти. За умови відсутності жорстких дисків. В ідеалі краще взагалі обмежитися 240-мм моделями СРО. З ними варіантів монтажу буде більше і ставити їх простіше.

Найбільш логічним розташуванням для переднього радіатора формату 360 мм буде шлангами до низу. Для 240-мм моделі можна й догори. А ще між материнською платою та нижнім каркасом є 56 мм простору. Туди також можна закріпити два 120-мм вентилятори або 240-мм радіатор. Місця як раз вистачає впритул і вентиляційна решітка є. А от на вхід чи на вихід повітря з корпусу, то вже потрібно буде вирішити самостійно. Експериментальним шляхом.

Через бокові вікна мало що видно. Вони достатньо прозорі, але кут зору не дозволяє побачити більшість компонентів. З лівої сторони можна роздивитися хіба що блок живлення. З правої частково видно материнську плату з водоблоком на ній.

В правому верхньому відсіку для відеокарт пусто. У лівому можна роздивитися зверху накопичувачі.

Зате підсвітка попереду досить гарна.

Особливо це стосується центральної частини з кнопкою та логотипом. Там підсвічується решітка в глибині, не помітна у вимкненому стані.

Тестовий стенд

Для тестування ефективності охолодження компонентів у корпусі DeepCool Quadstellar Infinity використана така конфігурація:

• процесор: Intel Core i7-13700K (3,4@5,0 ГГц, 1,137 В);
• кулер: ASUS ROG Ryujin III 360;
• термоінтерфейс: Noctua NT-H1;
• материнська плата: ASUS ROG Strix Z790-E Gaming Wi-Fi (Intel Z790);
• пам'ять: Kingston Fury Beast KF552C40BBK2-32 (2x16 ГБ, DDR5-5200, 40-40-40-80-120 2Т, 1,25 В);
• відеокарта: ASUS ROG-STRIX-RTX3050-O8G-Gaming (Nvidia GeForce RTX 3050);
• твердотілий накопичувач: GoodRAM SSD IRDM M.2 IR-SSDPR-P34B-01T-80 (1 ТБ, NVMe M.2 2280);
• жорсткий диск: Western Digital WD2000JS-00MHB0 (200 ГБ, SATA 3Gb/s, 7200 об/хв);
• блок живлення: ASUS ROG-STRIX-850G-AURA-GAMING (850 Вт);
• додаткові вентилятори: 2 x 120 мм — be quiet! Silent Wings USC (BQT T12025–LF), 1500 об/хв.
   

Методика тестування

Теплове навантаження на процесор та відеокарту створювалось за допомогою стрес-тесту CPUID powerMAX версії 1.00.1 з використанням AVX-інструкцій протягом 10 хвилин. Навантаження на жорсткий диск проводилося програмою Crystal Disk Mark 8.0.4с х64. Наприкінці циклу тестування система працювала 10 хвилин без навантаження для визначення мінімальних теплових показників. Значення температури фіксувалися за допомогою програми моніторингу HWMonitor версії 1.51.0. У процесора вказані максимальні показники температури по ядрах. Для відеокарти вказана максимальна температура чіпа. Температура довкілля дорівнювала 28 градусам Цельсія. Швидкість вентиляторів процесорного кулера та відеокарти зафіксована на максимальних обертах. Пікове енергоспоживання системи становило 456 Вт. Тестування проводилося у двох варіантах порівняння з відкритим стендом. У першому варіанті система СРО була встановлена на передню панель в орієнтації вентиляторами на виштовхування повітря з корпусу через радіатор, шлангами донизу. У другому варіанті система СРО була встановлена на передню панель в орієнтації вентиляторів всередину корпусу з проштовхуванням повітря через радіатор, шлангами донизу. Знизу у другому варіанті було додано два 120-мм вентилятори в орієнтації всередину корпусу, на забір повітря.

Результати випробувань

Як бачимо, просто зібрати систему у цьому корпусі без використання додаткових вентиляторів не вийде. Ми спробували зробити це у першому варіанті, але в результаті, навіть з викиданням гарячого повітря з радіатора процесора прямо за борт його температура була занадто високою. Оскільки додатково радіатор підігрівався відеокартою. І навіть жорсткому диску зверху було некомфортно. Після орієнтації вентиляторів на радіаторі в середину та додавання ще двох втяжних вентиляторів знизу картина змінилася. Процесу стало прохолодніше на п’ять градусів. Натомість відеокарта додала шість градусів до свого нагріву. Рівно як і іншим компонентам стало гарячіше на 2-3 градуси. Загалом схема вентиляції у корпусі досить складна для правильної організації повітряного охолодження і більшою мірою розрахована на СРО для усіх компонентів. Якби замість скла на боковинах були решітки, корпус міг би обійтися без вентиляторів взагалі. А так доводиться пробувати різні варіанти схем охолодження і підбирати оптимальну.

Висновки

DeepCool Quadstellar Infinity — це дуже оригінальний, гарний, але не зовсім практичний корпус. У порівнянні з першим варіантом моделі Quadstellar, версія Infinity отримала ряд спрощень та стала значно доступнішою за ціною для покупця. Натомість особливості конструкції, які виникають внаслідок використання Х-подібної схеми розташування компонентів нікуди не поділися. Задум з окремими відсіками можна вважати чудовим, чого не можна сказати про спосіб його реалізації. Потрібен творчий підхід. Не вийде просто придбати цей корпус, зібрати в ньому систему та насолоджуватися її роботою. Потрібно зважено обдумати схему руху повітря всередині, щоб домогтися оптимального рівня охолодження. Потім, спираючись на неї підібрати відповідні компоненти. І лише потім створити ПК.

З позитивних моментів можна відмітити, що тут є багато місця для материнської плати, є можливість відносно простого монтажу та використання СРО, підтримується велика кількість вентиляторів та значна кількість відеоадаптерів.

З негативу можна помітити, що корпус має невелику місткість відносно своїх габаритів, повітряне охолодження процесора обмежене низьким максимальним лімітом висоти кулера, додаткові вентилятори є необхідними для нормальної циркуляції повітря, в комплекті немає подовжувачів для відеокарт, а на передній панелі немає портів USB Type-А, лише один USB Type-C. Крім того, небажане використання жорстких дисків, оскільки вони знаходяться під нахилом. А це негативно впливає на їх ресурс.

DeepCool Quadstellar Infinity захоплює своїм дизайном, але для пересічного користувача він може бути не зовсім зручним. Особливо, якщо той розраховує на стандартне повітряне охолодження. Натомість найкраще себе цей корпус може проявити в авторських проєктах з повністю кастомною системою СРО для усіх компонентів та відеокартами, встановленими в окремому відсіку.