Тестування
Дослідження температурного режиму не має сенсу, він адаптивний та орієнтується на можливості конкретного кулера в конкретній збірці користувача, а заводською комплектацією його наявність не передбачено.
За стандартною методикою типові налаштування забезпечили середню частоту P-cores та E-cores на рівні 4516 МГц. Окремо P-cores працювали на частоті 5215 МГц з піковим прискоренням до 5287 МГц. E-cores, своєю чергою, на середній частоті 3990 МГц і це також було їх пікове прискорення.
Ну а режим оверклокінгу вже було розписано раніше, ось так виглядає телеметрія стрес-тесту в тих самих умовах:
Інтегрована відеокарта вже не один раз тестувалась на нашому ресурсі, найбільш актуальні результати можна побачити у статті Intel Core i7-14700K.
Порівняння роботи на типових параметрах з різною оперативною пам’яттю винесено в окремий розділ, результати нижче:
Платформа на базі DDR4 програє DDR5 приблизно 15% продуктивності в середньому. Це досить помітна різниця для типових налаштувань. Цікавий момент, на платформі DDR4 продуктивність одного ядра взагалі-то вище на 1%.
Середній fps на платформі DDR4 нижче на 3% за DDR5.
Можна стверджувати, що використовувати Core i5-14600K на базі ОЗП DDR4 — це погана ідея, що призводить до втрат продуктивності в середньому 15% в комплексі, та 3% в геймінгу. Тому краще віддавати перевагу ОЗП DDR5.
Додамо інших учасників. Енергоспоживання, очікувано, знаходиться на високому рівні, хоча не критичному як зі старшими представниками.
Скажімо так, з цим ще можна впоратись суперкулером як в типовому режимі, так й в розгоні, або звичайною односекційною баштою з використанням даунвольта, якщо ціль, звичайно, зберегти 100% продуктивності без компромісів. Якщо автоматиці дати волю, платформа буде працювати хоч і з простим box-кулером Intel Laminar RM1, просто користувач ніколи в житті не побачить турбо-режим.
Тепер подивимось на рівень продуктивності в бенчмарках:
Переходимо до сценаріїв геймінгу.
А тепер довгоочікувана відповідь на головне питання. Core i5-14600K швидше попереднього Core i5-13600K на 4% в комплексі. Якщо точніше, то він в середньому швидше: на 3% за всіма ядрами, на 4% за одним ядром, на 5% за середнім fps в геймінгу.
Висновки
Як казали мудреці з просторів Інтернет — хто хотів, той вже мав Intel Core i5-14600K рік тому й називався він Core i5-13600K. І хіба вони не праві? Що змінилось окрім гравіювання кришки та трошки більших частот? Батч той самий, ревізія та сама, кристал той самий, теплорозподільна кришка та сама. І це ще не згадується присутність попередніх архітектур під виглядом поточної. Цей бій програно, користувачам байдуже і це навряд чи зміниться. Може й не більшість, але чимало хто готовий толерувати топтання на місці. Мав би цей процесор індекс 13650K, наприклад, то всі претензії вище можна було б опустити. Intel же може так робити, історія пам’ятає Core i7-4770K та Core i7-4790K. Причому сама ж компанія дорікала головному конкуренту, а на виході що? Іронічно…
Ба більше, опустимо питання штучності, але для лінійки процесорів Core i5 та молодших представників не передбачено офіційну підтримку Intel APO (Application Optimization), тобто відчутна перевага 14th gen над 13th gen просто недоступна. Про інші штучні заморочки типу відсутності підтримки інструкцій AVX-512, чи розгону через Intel XTU з допомогою AI навіть писати нічого не хочеться, типовий «marketing bullshit».
Однак не все так погано, як може здатись. Якщо ж казати за RAW performance — перед нами файний представник середнього класу з розблокованими можливостями розгону.
На відміну від старших представників Raptor Lake Refresh процесор не відкриває портал… ну ви зрозуміли куди. Заводський режим експлуатації в піковому навантаженні хоч і перевищує 200 Вт, але в розгоні не сильно то й відрізняється від експлуатації старих HEDT-платформ, на кшталт LGA2011-3 та LGA2066, і при цьому де-факто перед нами 14-ядерний процесор, а не 6/8-ядерник. Тому його справедливо можна назвати найбільш збалансованим рішенням у співвідношенні енергоспоживання/продуктивність серед всіх представників Raptor Lake Refresh. Його можливостей гарантовано вдосталь для розкачки 240 Гц екранів, аби відеокарта встигала за процесором. Ну а з точки зору бенчмарків він виглядає відмінно на фоні інших процесорів, які взяли участь в тестуванні, більшості цього рівня продуктивності буде с запасом.
Чи придбати Core i5-13600K та довести його розгоном до того заводського рівня Core i5-14600K (або більше), чи проспонсорувати нахабне топтання на місці виробника, адже у користувача лінь або страх перед оверклокінгом й тонким налаштуванням? Що ж, тестування надало всю необхідну інформацію для розуміння ситуації та прийняття остаточного рішення. Думайте!
