Огляд та тестування процесору Intel Core Ultra 9 285K та платформи LGA 1851. Плиточник, що зробив крок у бік

Головна візитна картка нового покоління процесорів Intel — повна відмова від фірмової технології одночасної багатопотоковості Hyper-Threading, яка супроводжує дуже багато процесорів Intel ще з далеких часів платформи Socket 478. Представлена у далекому 2003 році з лінійкою Pentium 4 вона дозволяла збільшити продуктивність CPU і протягом довгого часу (з невеличкою перервою) була невіддільною частиною продуктів «синього» чипмейкера. І ось компанія Intel знову вирішила відмовитись від неї вже в новітній серії процесорів Core Ultra 200.

Однак це в жодному разі не єдиний експеримент, що відбувся на новій платформі, і на жаль для багатьох ця платформа виявилась більш програшною, ніж попередні «атомні реактори» в обличчі Core i9-14900K поза налаштуваннями Intel Baseline Profile. Хоча нарешті потенційні клієнти отримали ту саму революцію і радикально перероблену конструкцію, а не чергове нарощування транзисторів на квадратний нанометр, але маємо що маємо. Тож давайте розберімося, що взагалі відбулось.

Особливості архітектури

Перш за все читачу слід пам’ятати, що новітні процесори виробляються не на власних потужностях Intel. Як і відеокарти архітектури Arc Alchemist поточне покоління CPU сходить з конвеєра заводів TSMC, використовуючи літографію N3B.

Свідки «Моноліту», ні, то інший всесвіт, вибачте. Свідки монолітного кристала, на жаль, будуть дуже розчаровані, адже цього разу перехід на іншу ідентифікацію процесорів це не просто цифри в назві (привіт AMD та перейменування Strix Point на Ryzen AI 300), а справжня зміна парадигми. Core Ultra мають чиплетне компонування. В наявності чотири кристали, якщо не рахувати глухий кремній (Filler): GPU, SOC, I/O, Compute.

До речі, компанія Intel віддає перевагу використанню терміну «плитки» у своїй власній класифікації, що видно на фото.

Уважний читач вже звернув увагу на підтримку виключно оперативної пам’яті DDR5 на частотах до 6400 МГц, що відповідає специфікаціям JEDEC, або вище в режимі OC. Intel відмовилась від зворотної сумісності з DDR4. На користувача очікує можливість роботи з CUDIMM прямо з коробки та модулями обсягом до 48 ГБ на один слот.

Вперше компанія додала співпроцесор NPU (Neural Processing Unit), який назвали Intel AI Boost. В операціях квантування INT8 він забезпечує продуктивність до 13 TOPS. Цей блок підтримує стандарти OpenVINO, WindowsML, DirectML, ONNX RT, WebNN. Для користувача, що не зрозумів нічого з щойно зазначеного, можна максимально спростити до рівня: «Не забудьте вимкнути Windows Recall та другого пілота, якщо вони вам не потрібні». А якщо навіть і це було незрозуміло — мерщій скуповувати старі покоління зі складів поки не пізно!

Про красиві цифри та прирости ми нічого писати не будемо, поки що, всі крапки над «і» розставить тестування.

В плиту графіки інженери Intel упакували до чотирьох ядер Xe (залежно від моделі процесора), які назвали просто та лаконічно: Intel Graphics. Ну от можуть же в симпліфікацію коли забажають!

IGP має повноцінну підтримку OpenCL 3, OpenGL 4.5, DX12 Ultimate, тож відповідно забезпечує можливість трасування променів, підтримує усі актуальні стандарти на кшталт AV1, VP9, HEVC, AVC. Для професійного використання є підтримка Intel Quick Sync Video. Підтримується одночасне використання до чотирьох дисплеїв, хоча слід пам’ятати, що це залежить від наявності конекторів з боку материнської плати. Є можливість виводу зображення в роздільній здатності до 8K при частоті оновлення 60 Гц через DisplayPort та HDMI у разі підтримки FRL. Класичний HDMI (TMDS) зможе видати зображення до 4K 60 Гц.

Головна гордість кінцевого результату зі слів компанії Intel — менше енергоспоживання процесора (що взагалі-то має нюанси, це буде розписано в тестуванні). Досвід останніх років, судячи з усього, навчив компанію не ганятись за красивими цифрами 6+ ГГц тактової частоти та абсолютною потужністю, ціною відкриття порталу до пекла розміром 38x45 мм.

А ось оверклокери отримали у свої руки чимало чого корисного і цікавого. Множник частоти з дробовою частиною, зовнішні генератори частот (на вибір: PCIe, SoC, CPU) що можуть працювати асинхронно, зовнішній FIVR (для простоти розуміння), кращий оверклокінг ОЗП, новий кластерний режим розгону, режим того самого порталу до пекла без обмежень (якщо температура процесора не вище 10 градусів за Цельсієм). Навіть сумно відомі ентузіастам Intel Application Optimization та Dynamic Tuning Technology переродились у вигляді чергового гомункулу Intel Innovation Platform Framework! Без якого змагальні оверклокери не зможуть бенчити XTU 2.0 та «ефективно використовувати максимум можливостей нового покоління», ага-ага, дякуємо виробникам материнських плат за наявність перемикача «вимк», саме на ці випадки.

Тепер, розібравшись з процесором, перейдемо до чипсета. Користувач матиме до 48 ліній PCIe, 20 з яких стандарту Gen 5, тож нарешті не буде перемикань головного слоту в режим x8 при використанні швидкого SSD стандарту PCIe 5.0. Покупцям щедро надають ще більшу кількість USB та підтримку до восьми SATA-портів. Нагадуємо, що у процесорів Arrow Lake інтегрована підтримка Thunderbolt 4, а відповідно і USB4.