Упаковка та комплектація
На жаль на тестування потрапив процесор в tray-комплектації, тож упаковку ми будемо розглядати іншим разом з іншим екземпляром.
Процесор гарантовано змусить привернути на себе увагу, адже форма та контактна площина теплорозподільної кришки змінились, вона стала вузькою на фоні попередників, а саме втратила 3 мм.
Пропили також мають інше розташування, хоча це і не сюрприз, навряд чи Intel бажає повторити сценарій LGA 1151v1 / 1151v2.
Товщина підкладки не змінилась.
Ну і звичайно ж місця штрих-кодів, конденсаторів, та інших елементів на передньому плані зазнали змін.
Конструкція отримала оновлену форму і в теорії повинна забезпечити рівномірний притиск без будь-яких ексцесів, які були особливо актуальні в перші часи існування платформи LGA 1700 і цієї фізичної форми сокета.
Крім того, не тільки механізм притиску сокета отримав зміни, їх отримав і сам роз’єм. Справа в наявності пластикового ключа в конструкції сокета. Його присутність помножила на нуль можливість використання рамок й нестандартних механізмів притиску, великий асортимент яких ми бачили в часи, коли LGA 1700 був поточним сокетом. Тому користувачу слід пам'ятати, що або на свій страх і ризик доведеться його «спиляти» тим же надфілем, або придбати нову сумісну рамку/механізм у разі бажання використовувати саме їх.
Ну і в якості бонусу фото процесора окремо від всього:
Можливості процесора
Перед нами процесори, що сумісні лише з пам’яттю DDR5, яка в заводському режимі здатна працювати до рівня DDR5-6400 включно в режимах Gear 2 та Gear 4 (Gear 1 відсутній), все що вище класифікується як розгін. В наявності вісім P-cores, а також шістнадцять E-cores, що дає в сумі 24 ядра та 24 потоки. Перші працюють на базовій частоті 3700 МГц з можливістю прискорення до 5500 МГц (5700 з Thermal Velocity Boost). Другі працюють на 3200 МГц з можливістю прискорення до 4600 МГц. Загальний TDP розділено на два типи. Processor Base Power заявлено на рівні 125 Вт, а Turbo Power — у 250 Вт, що доволі іронічно на фоні Core i9-14900K, в якого цей показник дорівнює 253 Вт, але нам обіцяли до 58% менше енергоспоживання. Хтось знову трошечки насипав marketing bullshit? Обсяг Smart Cache складає 36 МБ.
Передбачено наявність вбудованого графічного ядра Intel Graphics з чотирма ядрами Xe. На жаль на момент тестування програма GPU-Z ще не знала цей IGP. Фактично в розпорядженні користувача знаходяться 512 шейдерних процесорів, чотири процесори Ray Tracing, 16 ROP, 32 TMU.
Базова частота графічного ядра складає 300 МГц з можливістю прискорення до 2000 МГц.
Оверклокінг
Спочатку подивимось на цікаві інновації на прикладі ASUS ROG Maximus Z890 Hero. В особливостях архітектури вже згадувалась можливість виставлення множника з дробовою частиною, а саме x0,16, x0,33, x0,5, x0,66, x0,83, x1.
Можна обирати зовнішній генератор частоти, а ось чи буде це доступно процесорам з заблокованим множником — питання відкрите, адже їх вихід ще не відбувся на момент написання огляду. Враховуючи ситуацію в момент релізу, доволі швидке підтвердження наявності проблем з продуктивністю є ймовірність «аукціону небаченої щедрості».
Оперативній пам’яті можна виставити режим роботи DDR5-15066, і це з урахуванням традиційних 100 МГц базової частоти BCLK.
Додалось керування центральною шиною NGU (розшифровується як Next Generation Uncore), що поєднує плитки між собою. Користувачі AMD можуть асоціювати це з FCLK. Її робочий діапазон складає від 400 до 8500 МГц.
Ще додалось керування D2D (розшифровується як Die to Die), це три додаткових окремих інтерфейси, що поєднують плитку SoC з усіма іншими (наприклад SoC-Graphics). Кожна доповнює NGU та економить її пропускну здатність. Робочий діапазон від 1500 до 4000 МГц.
Для унеможливлення повторення ситуації з флагманськими представниками 13–14 поколінь було додано систему захисту Max Voltage Limits. Єдиний байпас цього захисту на момент написання цієї статті — низька температура процесора (нижче 10 °C). Якщо Max Voltage Limits було вимкнено без розуміння — процесор перейде в аварійний режим і всі частоти будуть зафіксовані на 400 МГц.
В умовах дефіциту часу на повноцінне тестування експерименти з частотами новітніх інтерфейсів не виконувались, тож вони залишались на фабричних налаштуваннях, а саме NGU = 2600 МГц, D2D = 2100 МГц, ці значення актуальні для Intel Core Ultra 285K.
Все інше цілком традиційно, а алгоритми роботи таких речей як TVB або V/F Offset працюють якщо і не 1:1, як з попередниками, то доволі схоже. Не хочеться давати чітке ствердження, після тестування лише двох процесорів в рамках однієї материнської плати.
Процесор було розігнано до 5600 МГц за всіма P-cores, а також 5100 МГц за E-cores. Це був адаптивний режим без використання TVB та V/F Offset. Ліміти енергоспоживання повністю знято, однак захист Max Voltage Limits працював в штатному режимі. Оперативна пам’ять працювала в режимі DDR5-8000 CL36-48-48-34-2T та Gear 2.
IGP вдалось без проблем прискорити до рівня 2700 МГц за ядром.