In Sound Mind. Психотерапія та монстри

Серед великої кількості інді-ігор легко упустити оригінальні проєкти. Навіть найкращі з них можуть загубитися в нескінченному списку Steam, особливо, якщо виходять в осінній період, насичений великими релізами. Однією з таких ігор є In Sound Mind, що зібрала чудові відгуки, але слабо відома за межами обмеженої аудиторії. Проте цей атмосферний психологічний хорор однозначно заслуговує на увагу.

Початок не віщує нічого видатного. Головний герой приходить до тями всередині якогось підвалу в затопленому місті. Далі починається огляд коридорів, читання записок, дивні телефонні дзвінки та хованки з монстром. Стандартний набір елементів, на яких будується майже кожен інді-хорор.

Але з розвитком оповідання сюжет стає глибшим, а ігровий процес напруженішим і цікавішим. Ми опиняємось у ролі психотерапевта Десмонда Велса, який замкнений у старому триповерховому будинку з безліччю зачинених дверей та перекритими проходами. Вивчаючи цей лабіринт, знаходимо касети із записами сеансів своїх колишніх пацієнтів, які переносять нас в іншу реальність.

У грі кілька глав, кожна присвячена певному пацієнту та його проблемам. І кожен етап — окремий світ, породжений підсвідомістю та страхами пацієнтів. В одному випадку це занедбаний супермаркет з агресивною примарою. В іншому епізоді це узбережжя з маяком і демоном, який намагається утягти вас під землю. Або це може бути залізнична станція зі складами та розлюченим демонічним биком.

І щоразу перед нами постає велика заплутана локація з безліччю проходів та лабіринтами-приміщеннями. Спочатку основний акцент зроблено на дослідження світу. Ми уникаємо небезпек, шукаємо предмети та виконуємо певні дії, щоб відкрити нову кімнату та прохід. Це відкриває доступ до предметів для реалізації дій в іншій частині рівня. Все побудовано за схемою метроїдванії, де герой повинен одночасно уникати якоїсь агресивної істоти, використовуючи скритність та пошук припасів для виживання.

Ці примари переслідують героя майже на всіх етапах глави, що постійно тримає у напрузі. Це абсолютно різні образи та різні істоти — кожен образ по-своєму запам'ятовується і лякає. За кожним стоїть історія окремого пацієнта, яка розкривається через взаємодію з ігровим світом.

Невеликий перепочинок ми отримуємо тільки після повернення в основний хаб, де процес вивчення коридорів спокійніший (що не виключає сутичок зі звичайними ворогами). Також тут будуть милі душевні бесіди з кішкою Тонею.

Гра вміло поєднує сюрреалізм і чітко побудовану пригоду. У нас цілі у рамках ігрового світу, і ми поетапно вирішуємо певні завдання, використовуючи свої навички та свій арсенал. Першим інструментом стане ліхтарик, який потребує поступової заміни батарейок. Потім з'явиться уламок дзеркала, яким можна розрізати стрічки та розбивати дошки. Протигаз допоможе долати зони з отруйним газом. Якоїсь миті з компонентів зберемо пістолет, а в другій половині гри отримаємо дробовик.

Уламок дзеркала також виступає в ролі містичного помічника, підсвічуючи важливі елементи оточення — електричні лінії, ворогів, припаси та інше. У деяких ситуаціях дзеркало дозволяє матеріалізувати у нашій реальності сходи чи інші корисні об'єкти. Тому в будь-якій незрозумілій ситуації варто дістати уламок і вивчити навколишнє оточення у віддзеркаленні.

Загальний прогрес зав'язаний на дії в рамках глави та вивчення основного рівня-хаба. Спочатку ми отримуємо нове вміння, а потім використовуємо його в основній будівлі, прокладаючи шлях до нових дверей, за якими ховається історія чергового пацієнта або нова головоломка. Наприклад, протигаз дозволить пройти там, де раніше вмирали від газу, а ракетниця розжене пітьму в кімнаті.

В рамках окремих глав головоломки комплексніші. Багато взаємопов'язаних маніпуляцій, коли рішення досягається у кілька етапів. І хоча гра натякає, куди йти й що робити, іноді доводиться діяти методом спроб та помилок. Подекуди це затягує гру, і необхідність бігати з однієї точки карти в іншу починає дратувати.

Одночасно потрібно уникати ворогів або намагатися їх нейтралізувати. Якщо з головною загрозою на рівні ви не зможете розібратися до кінця глави, то простих ворогів можна вбити. А оскільки боєприпаси обмежені, доводиться діяти акуратно — скритність дозволяє вбивати ворогів швидше та ефективніше, отримуючи якусь нагороду на місці трупа, що розчинився.

Рядові противники представлені антропоморфними ляпками, які небезпечні як на ближній, так і на дальній дистанції. Тихе пересування, укриття за ящиками та відстеження маршрутів ворогів дозволяє уникати зайвої уваги. Але часом гра перетворюється на справжній шутер, нацьковуючи на нас загони істот. І наприкінці кожного розділу чекає напружена битва з головним монстром.

In Sound Mind може бути напруженим хорором із виживанням, стрімким бойовиком та спокійним атмосферним дослідженням світу. Деякі елементи реалізовані просто, але разом вони добре працюють та доповнюють один одного. Все це органічно вписано в оповідання, де кожен розділ має свою атмосферу.

Тривожна музика та відмінні душевні пісні в окремих сценах добре підкреслюють загальний настрій та емоційний фон. З графікою все не так добре. Є великі деталізовані рівні, але окремі локації зроблені грубо, забагато «мила», дратує дивний ефект зернистості у променів світла.

У візуальному плані гра виглядає застарілою, але системними вимогами на рівні сучасних проєктів. Окремо варто відзначити падіння продуктивності в моменти, коли використовується уламок дзеркала.

Ми вирішили оцінити продуктивність гри з різною роздільною здатністю. Тестування проводилося при повторенні фіксованої пробіжки на рівні-хабі. Вибрано максимальну якість графіки з усіма ефектами.

У Full HD непогані результати у GeForce GTX 1060. Але треба враховувати можливе падіння продуктивності у важких сценах. Тому про повний комфорт можна говорити на більш потужних відеокартах.

Для формату 1440p достатньо GeForce RTX 2060 та Radeon RX 6600 XT.

У 4K мінімальним варіантом є GeForce RTX 3070 та Radeon RX 6800. Але з важкими сценами добре впорається GeForce RTX 3070 Ti.

In Sound Mind — атмосферна насичена пригода у світі живих кошмарів. Це самобутній хорор, пронизаний меланхолією та сюрреалізмом. Божевілля є частою темою для представників цього жанру, але автори гри розповідають кілька окремих історій, вміло пов'язуючи їх воєдино. Завдяки цьому виходить насичена глибока історія з емоційним фіналом. Ігровий процес теж тішить різноманітністю, з кожним новим етапом завдання ускладнюються, а можливості героя розширюються. У авторів вийшла єдина комплексна система з елементами метроїдванії, коли вам також цікаво вивчати світ. У мінуси можна записати затягнутість деяких моментів, слабку графіку та невеликі технічні проблеми. У ряді ключових моментів гра нагадує The Evil Within 2, є аналогії з Alan Wake, що можна вважати певним компліментом. Для бюджетного інді-проєкту це несподівано гарна гра, що залишиться у пам'яті.