Огляд та тестування материнської плати EVGA Z690 DARK K|NGP|N для процесорів Socket LGA1700. Інструмент світових рекордів, чи балкон на голову для користувача?

Чипсет Intel Z690 вже не є актуальним при виборі материнської плати для платформи LGA 1700, але якщо справа стосується спортивного оверклокінгу, то на стару системну логіку зазвичай можна не звертати уваги. Материнські плати від компанії EVGA офіційно відсутні в Україні, але це не привід обходити їх стороною, особливо коли цей «болід» спеціально спроєктовано для досягнення найвищих показників та встановлення світових рекордів. Цей матеріал присвячено EVGA Z690 DARK K|NGP|N.

Характеристики

Комплект постачання

Без перебільшень — панський. Чорна коробка з мінімумом інформації.

Внутрішня коробка розкривається, і користувача одразу зустрічає інструкція. Виробник тонко натякає: «Любий друже, ніхто не сумнівається у твоїх знаннях та компетенціях, але ти все ж таки почитай документацію, перш ніж йти далі».

Одразу за «user-manual-wall» знаходиться сама материнська плата та коробка з комплектацією, її склад такий:

• комплект термопрокладок для M.2-накопичувачів різних габаритів;
• чотири чорних SATA-кабелі з металевими клямками (всі з них прямі);
• дроти ProbeIt для прямого заміру напруг ключових вузлів;
• звільнювач PCI-E;
• антена Wi-Fi;
• бейдж-наліпка на корпус;
• комплект стійок для відкритого стенду;
• накопичувач USB-Flash з драйверами та ПЗ.

Під материнською платою розташовано допоміжну платформу з її схемою. Саме сюди вкручуються стійки, і користувач має готовий відкритий стенд з висотою 5 см.

Крім того, цю платформу можна без проблем використовувати для зовсім іншого залізяччя.

Зовнішній вигляд

Значна частина материнської плати накрита радіаторами та кожухами, в цілому домінує чорна кольорова гама, що додає брутальності зовнішньому вигляду. RGB відсутнє, контактні групи сховані за протипиловими заглушками. Конструкція досить нетипова, і буде розглянута більш детально з увагою до кожного окремого елементу.

Також присутній бекплейт, що дає не тільки додаткову жорсткість конструкції, але й також бере участь в охолодженні зони VRM.

Навіть «роззброєна» EVGA Z690 DARK K|NGP|N виглядає епічно.

Сокет LGA 1700 розгорнуто на 90 градусів, відповідно слоти пам’яті DDR5 знаходяться зверху плати на мінімальній дистанції до сокета. Серед звичайних рішень для робочих станцій чи серверів таке компонування досить популярне, адже передбачає наскрізний продув комплектуючих всередині. Слоти оперативної пам’яті споряджено засувками з обох сторін. Живлення процесора забезпечено двома конекторами EPS12V.

Охолодженням підсистеми живлення займається двосекційний радіатор. Додатково на ньому зафіксовано два 40-мм вентилятори, що живляться від конектора біля зони I/O. Об’єктивно кажучи на довгій дистанції навантаження їх шум може дратувати. Радіатор фіксується на гвинти, а контакт з силовими елементами відбувається через термопрокладки.

VRM має 21 фазу за схемою 18+2+1 (VCORE + VCCIN_AUX + VDD). Процесорна група керується ШІМ-контролером Renesas RAA229131. Фази забезпечені силовими елементами Intersil ISL99390, розрахованими на 90 А. Група VCCIN керується ШІМ-контролером Monolithic Power Systems M2940A. Використовуються силові елементи Monolithic Power Systems MP86903, розраховані на 30 А.

Чипсет охолоджується цільним масивним радіатором. Контакт через термопрокладку, фіксація на чотирьох гвинтах.

Материнська плата може прийняти на борт до трьох M.2-накопичувачів та гарантувати відвід тепла кожному. Всі порти розраховано на розміри 2242/2260/2280/22110.

• M.2_1 працює на швидкості PCI-E 4.0 x4. Під'єднано до CPU.
• M.2_2 працює на швидкості PCI-E 4.0 x4. Під'єднано до чипсета Z690.
• M.2_3 працює на швидкості PCI-E 4.0 x4. Під'єднано до чипсета Z690.

Бездротова мережа реалізована модулем Intel Wi-Fi 6E AX211, який також підтримує Bluetooth 5.2, а дуплет 2.5G Ethernet працюють на базі контролерів Intel I225-V.

Зона аудіо відокремлена від основної частини текстоліту. За звук відповідає кодек Realtek ALC1220.

Батарейка CMOS недоступна без зняття верхнього кожуха, що є дуже непрактичним. Також для зручності в діагностиці материнська плата має встановлений спікер, що допоможе в ідентифікації проблем та їх усуненні.

Значна частина інтерфейсів виведена під кутом 90 градусів, а також накрита протипиловими гумовими заглушками.

Під прямим кутом ліворуч знизу присутні конектор додаткового живлення відеокарт, контактна група HD_AUDIO та чотири RGB (2 x 12V та 2 x 5V).

Праворуч під кутом 90 градусів виведено дві контактні групи USB 2.0 та конектор вентилятора.

FRONT_PANEL прикрито заглушкою.

Внизу праворуч під кутом 90 градусів виведено ще два конектори вентиляторів, вісім портів SATA, та один порт U.2 (порт відключено, якщо використовується слот розширення PCI-E x4).

Вище можна знайти контактну групу USB 3.2 Gen 2 Type C, USB 3.2 Gen 1, силові конектори та два роз’єми вентиляторів.

Зверху праворуч знаходиться POST-екран, кнопки увімкнення та перезавантаження (перша комбінована зі світлодіодом POWER_LED, друга з HDD_LED), кнопка SAFE_BOOT, два конектори процесорних вентиляторів, порт USB 2.0, групу діагностичних світлодіодів та конектор ProbeIt.

POST-екран універсальний, за замовченням після проходження процедури POST він показує температуру процесора, але може показувати майже будь-яку іншу температуру чи напругу (PCH, VCC, 12V, PWM, etc)

Тут також присутній світлодіод CATERR_LED, якщо він горить червоним — система «померла» і треба знеструмити материнську плату, перезавантажитись, або запустити SAFE_BOOT. Такий своєрідний апаратний watchdog.

Ще є світлодіоди LED_D1_F та LED_D2_F, вони будуть горіти червоним у випадку проблем з оперативною пам’яттю.

Материнська плата споряджена трьома прошивками, а за їх вибір відповідає перемикач. На жаль всі світлодіоди прошивок білі, тому побіжним поглядом навряд чи можна зрозуміти яка мікросхема зараз активна. Порт USB 2.0 неподалік дозволяє оновити прошивку без процесора чи пам’яті, достатньо просто натиснути кнопку на I/O-панелі. Поряд є перемикач SLOW_MODE для форсування мінімального множника процесора під час роботи з рідким азотом (його активність показує червоний світлодіод поряд), debug-порт, а також DIP-перемикач, що апаратно вимикає лінії PCI-E. Це дуже корисно під час сесій з використанням рідкого азоту, адже дозволяє, наприклад, вимкнути M.2-накопичувач з Windows 11 для нових бенчмарків і перейти на Windows XP для старих або відключити другу відеокарту, і це все фізично не чіпаючи залізяччя.

I/O-панель досить скромна, як для продукту цього рівня. Присутні кнопки оновлення прошивки та скидання CMOS. З традиційних конекторів є такі:

• x1 PS/2 (combo);
• x2 USB 3.2 Gen 1 (Type A);
• x2 SMA (для антен Wi-Fi)
• x2 2.5G Ethernet;
• x4 USB 3.2 Gen 2 (Type A);
• x1 USB 3.2 Gen 2x2 (Type C);
• x1 S/PDIF Out;
• x5 Mini Jack (Line in, Line out, Mic in, C/SUB, Rear).

Можливості UEFI

Компонування меню досить унікальне, і навіть комфортне та лаконічне, коли до нього звикаєш. Налаштування зустрічають користувача чотирма кнопками, які дозволяють перейти до всіх налаштувань, завантажити параметри за замовченням, залучити геймерський режим, а також EVGA OC ROBOT (автоматичний розгін платформи).

Gamer Profile залежить від встановленого процесору, у випадку з Core i9-13900K було завантажено профіль на 5,5 ГГц за всіма ядрами, подробиці будуть в розділі тестування.

EVGA OC ROBOT аналізує можливості системи охолодження і досить швидко (приблизно за 2–3 хвилини) доводить систему до максимального розгону, звичайно з напругою вище ніж треба (ціна за швидкість).

При натисканні на кнопку детального налаштування користувач отримує можливість робити все потрібне.

Почнемо з розбору верхньої панелі. Ліворуч зібрана інформація по оперативній пам’яті, відображується частота, обсяг та напруга. Центральне коло демонструє температуру процесора ліворуч та напругу на ньому праворуч, в середині показана кількість активних ядер (включно з E-cores), частота та формула її отримання (множник х BCLK), та активність Hyper-Threading. Праворуч на блоці зверху показано які слоти PCI-E залучено, їх версію та кількість ліній, що виділено для кожного з них.

Вкладка Extras не є окремим меню, а викликає корисні опції. Звідки можна запустити стрес-тест системи, який, відверто кажучи, дуже ніжний на тлі LinX чи Prime95 (Small FFTs). Дублюється кнопка EVGA OC ROBOT, підтягуються налаштування для оверклокінгу на рідкому азоті, запускається механізм оновлення прошивки й головне — система профілів оверклокерських налаштувань. В них записано не тільки налаштування процесора, а ще й також пам’яті та платформи в цілому.

Вкладка OC дає повний контроль над напругами та частотами процесора, діапазони доступних значень настільки широкі, наскільки це можливо. Функції LLC присутні у вигляді Vdroop та Guardband.

Таблиця ключових параметрів:

Вкладка Memory дає всі можливі функції регулювання вузла ОЗП.

Вкладка Advdnced забезпечує можливості контролю всіх присутніх інтерфейсів, пристроїв, слотів, конекторів. Їх пропускної здатності, режимів роботи та багато чого іншого.

Вкладка Boot дозволяє користувачу налаштувати процес завантаження системи. Тут також можна встановити пароль безпеки.

Вкладка Save & Exit не настільки проста як може здатись, саме тут знаходяться особисті профілі налаштувань користувача. Цілих 16 слотів під профілі, що мають достатню кількість символів для маркування, а враховуючи наявність трьох прошивок — це неймовірні 48 профілів налаштувань на внутрішній пам’яті!

Логотип під час завантаження системи:

Комплектне ПЗ

В комплекті з материнською платою постачається компактний USB Flash-накопичувач обсягом 16 ГБ.

Накопичувач розблоковано для запису, користувач може хоч одразу видалити комплектне ПЗ чи записати власну інформацію.

Інсталятор має досить олдскульний вигляд:

Фірмове ПЗ для управління платою — EVGA ELEET X1, звідки можна в реальному часі регулювати налаштування процесора, оперативної пам’яті, обертів вентиляторів, а також RGB.

Управління аудіокодеком Realtek жодних змін на фоні заводського не отримало.

Стенд для тестування

Використовувалися такі компоненти:

• процесор: Intel Core i9-13900K;
• система охолодження: контур СВО із чилером;
• материнська плата: EVGA Z690 DARK K|NGP|N (UEFI 2.13);
• пам'ять: Kingston Fury Beast KF560C40BBK2-32 (2x16 ГБ, DDR5-6000, CL40-40-40-80 2T, 1,35 В);
• відеокарта: ASUS TUF-RTX4090-O24G-GAMING;
• системний накопичувач: Kingston KC3000 1024GB (SKC3000S/1024G);
• вторинний накопичувач: Kingston A400 1,92TB (SA400S37/1920G);
• блок живлення: Rosewill Hercules 1600S (1600 Вт);
• операційна система: Microsoft Windows 11 Pro 22H2 x64 (22621.1265), актуальні оновлення на момент травня 2023 року.

Склад контуру СВО: водоблок EK-Supremacy Acetal+Nickel, дві помпи Hydor Seltz 1200, чилер Hailea HC-300A, бак води 15 л.

Методика тестування та розгін

Управління обертами вентилятора було автоматичне. Температура в приміщенні утримувалась на рівні 20 градусів за Цельсієм. Показники температур бралися з моніторингу HWINFO, а також з термофото, що було виконано тепловою камерою UNI-T RX-600. Під час фіксації температур материнська плата або була 30 хвилин без навантаження, або 30 хвилин з ним. Вимір сумарного енергоспоживання платформи проводився за допомогою енергометра Feron TM55 та електролічильника протягом 30 хвилин у режимі навантаження (забіг LinX) та без нього. Вимір енергоспоживання окремо процесору проводився за допомогою ElmorLabs PMD. Кожен бенчмарк запускався п'ять разів, у результатах зазначено середнє арифметичне, те саме стосується ігор. В них відбувався запис телеметрії (1% low fps + Average fps) за допомогою Riva Tuner Statistics Server. CS:GO (налаштування якості — мінімальні) — тест на мапі майстерні FPS Benchmark від початку сцени бенчмарку до третього звукового сигналу на чорному екрані. Інші ігри тестувались на заводських пресетах мінімальної якості на стандартних бенчмарках.

Тестування

Інформації буде дуже багато і спершу треба розповісти про особливості роботи в умовах Windows 7. «WUUUUT?» скоріш за все буде першим питанням користувача, і дійсно Core i9-13900K в умовах Windows 7? Це треба для досягнення кращих результатів у старих бенчмарках, а також фізичної можливості використання старого залізяччя, наприклад Radeon X1300, чи легендарну-затичку GeForce 8400GS. Наприклад ось результат в 7,750 секунд бенчмарку Pifast німецького оверклокера CENS (3 місце серед Core i9-12900KS 8P та 28 місце серед 8-ядерних процесорів у світі на момент написання статті):

Або відмінний результат оверклокінгу GeForce RTX 2080 Ti в старому бенчмарку 3DMark03 (третє місце серед відеокарти та 27 місце серед одночипових відеокарт у світі на момент написання статті) за авторством великобританського оверклокера K0obies:

Саме для досягнення подібних цілей EVGA забезпечила роботу двох SATA-портів на контролері ASMedia ASM1061, надала порт PS/2, а також два USB на контролері ASMedia ASM3142, що зможуть працювати в середі Windows 7.

Тепер відносно традиційного тестування. Заводський режим коментарів не потребує. Core i9-13900K прискорюється за всіма P-cores до 5,5 ГГц та E-cores до 4,3 ГГц.

Тепер про функції автоматичного розгону: режим Gamer Mode розганяє P-cores до 5,5 ГГц та E-cores до 4,4 ГГц, але зберігається вікно TB3, що дозволить трошки збільшити частоти на окремих ядрах процесора. Це профіль статичний і не дуже цікавий на фоні можливостей плати.

Ще присутній «робот оверклокінгу», що дозволить автоматично запровадити максимальні показники в конкретній ситуації. Цей режим вичавив 5,8 ГГц з P-cores, 4,4 ГГц з E-cores, 4,8 ГГц з кешу, AVX ratio offset був зі значенням –3. Робот не чіпає оперативну пам’ять і не виставляє режим XMP автоматично. Під час стрес-тесту процесор працював в середньому на частоті ~5,5 ГГц за P-cores та без жодних просідань утримував 4,4 ГГц на E-cores.

В іграх зазвичай утримувалась частота ~5,7 ГГц за P-cores, а E-cores були без змін.

Тепер головне — налаштування рученятами оверклокера! Процесор було зафіксовано на частоті 5,7 ГГц за P-cores, 4,5 ГГц на E-cores, 5 ГГц на кешу, нульовий AVX ratio offset, FLL Override Mode 1, відключений Guardband та Vdroop –75% з VCore PWM 600 Гц. Пам’ять працювала на частоті 6600 МГц, головні таймінги дорівнювали CL32-39-39-30, також оптимізовано вторинні та третинні затримки. Безпечну температуру процесора розширено до 110 градусів за Цельсієм.

І навіть цього не було достатньо для розкриття потенціалу GeForce RTX 4090 у бенчмарку Call of Duty: Modern Warfare II (2022) на роздільній здатності 1080p… і смішно і сумно одночасно. Але не будемо відходити від методики, і подивимось на термофото. Порядок такий: без навантаження, заводський режим, режим ROBOT, ручний розгін.

Одразу треба нагадати читачу, що в охолодженні VRM також беруть участь вентилятори типорозміру 40 мм, тому на довгій дистанції материнська плата дасть про себе знати шумом, а у режимі ручного розгону генерований шум можна без перебільшення назвати дратівливим. Хоча це не є проблема для спроєктованої під оверклокінг плати, але дуже помітний мінус для любителів безшумних систем чи звичайних користувачів (і такі є, не дивуйтесь наявності плат цього класу у звичайних десктопних збірках, в деяких навіть не використовується СВО для процесора!).

Температури материнської плати на головних вузлах, а також комплексний замір енергоспоживання платформи:

Перейдемо до комп’ютерних ігор:

Плата дозволяє вичавити ще 9% середнього fps.

Перейдемо до бенчмарків:

EVGA Z690 DARK K|NGP|N дозволяє збільшити загальну продуктивність Intel Core i9-13900K ще на 10% за всіма видами ядер.

Перейдемо до пам’яті:

Вдалось зменшити затримки на 21%, а також збільшити показники ПЗП на 18%.

Треба також зайвий раз нагадати публіці, що подібні оверклокерські материнські плати все ж таки краще використовувати в умовах відкритого стенду, або за умов експлуатації без компромісів, вважайте це за великий лист мінусів.

По-перше, це нестандартна орієнтація сокета, а також досить близьке розташування слотів оперативної пам’яті до нього. Це буде ставити палки в колеса користувачу при використанні суперкулерів. Наприклад, Noctua NH-D15 врізався прямо у радіатор оперативної пам’яті, причому модулі були низького профілю.

По-друге — дуже насичений елементами текстоліт. На зворотній стороні виробник розташував декілька SMD-конденсаторів дуже близько до рами сокета і їх наявність не дозволяє використовувати гумову прокладку для кріплення водоблоку.

Третій момент знову стосується біля сокетного простору, на цей раз саме процесорного роз’єму. В тестуванні використовувалась рамка Thermalright LGA1700-BCF. З її участю материнська плата втрачала другий канал оперативної пам’яті, тому довелось трошки послабити один гвинт на 2 години. Можливо це просто невдалий екземпляр материнської плати, але на це теж слід зауважити. З заводським сокетом, відповідно, жодних проблем в експлуатації не було.

Четвертий момент — материнська плата за фабричним налаштуванням вважає свого користувача за досвідченого. В неї нема failsafe у налаштуваннях. Ні, вона також аварійно знеструмиться у разі небезпечних умов для себе, справа не в цьому. Зазвичай у виробників є механізми автоматичного скидання налаштувань у разі декількох спроб неможливості проходження POST. Z690 Dark їх не має, тобто якщо користувач поставив нереальні таймінги, чи непіднімні частоти процесора материнська плата буде нескінченно намагатись запуститись з цими налаштуваннями, аж доки користувач не натисне кнопку Safe Boot чи зробить CLEAR CMOS (на щастя для розуміння необхідності «уваги живої людини» присутня група світлодіодів).

П’ятий момент — компанія EVGA не має великої кількості персоналу й не має промислові можливості популярних виробників. Тобто користувачу треба бути готовим не тільки дочекатись завітного екземпляра залізяччя під час середини життя платформи, а ще й бути тим самим бета-тестером, доповідати о проблемах і вміти розв'язувати питання самостійно. Наприклад типову проблему деградації швидкостей та обривів з’єднання мережевої карти Intel I225-V компанія вирішувала пів року (з лютого до вересня 2022 року). Також деякі налаштування прошивки можуть дратувати. Наприклад, була залучена опція вимкнення певної кількості E-core з чотирма увімкненими ядрами. Після тестування функція була вимкнена, але замість шістнадцяті E-cores активними залишились лише ті ж самі чотири. Питання вирішилось тим, що опція ще раз була залучена, але замість чотирьох було обрано всі ядра, після чого вона була вимкнена. Ось тепер функціонували всі 16 E-cores. Також мали місце веселі історії з GeForce RTX 4090. Річ у тому, що материнська плата не здатна коректно працювати з нею на прошивках старіше за 2.06, відеокарта просто не показувала зображення під час POST.

Також головний слот PCI-E дуже складно розблокувати сам по собі та не реально це зробити голими руками, але виробник надав на цей випадок відповідний інструмент.

Тому, якщо користувач не здатен до адаптації, розв'язання проблем власноруч, чи просто не хоче витрачати час — сьогоденна серія DARK не для нього. Як-не-як це лімітовані продукти з малими тиражами виробництва.

Висновки

Якщо коротко — ця материнська плата не для всіх. Вона може зруйнувати життя користувача і в той самий час досягти неможливих показників типових материнських плат інших виробників.

У зв’язку з використанням топології 1DPC в наявності лише два слоти оперативної пам’яті, що здатні набрати 64 ГБ ОЗП. Плата не друже доброзичлива для новачків у справі оверклокінгу і має ймовірність неможливості вирішування проблем автоматично. Більшість конекторів виведено під кутом 90 градусів і, як показує практика, це іноді може заважати під час збірок систем у корпусах. Специфіка повернутого на 90 градусів сокета також додає обмежень у використанні суперкулерів і комплектів ОЗП з високими радіаторами. Відсутність можливості роботи з інтегрованою графікою теж є незначним мінусом.

У материнської плати досить скромна I/O-панель і вже старий аудіокодек Realtek ALC1220, але це не критично для її позиціювання. А ось наявність U.2 виглядає як нісенітниця, користувач платить за це гроші, але це ніяк не Workstation чи сервер.

В усьому іншому — це відмінний продукт, що буквально здатен на все. Материнська плата готова до азотних бенч-сесій і встановлення світових рекордів, і це навіть сьогодні, влітку 2023 на старому (за мірками Intel, звичайно) чипсеті Intel Z690. Вона спеціально підготована виробником для роботи в умовах старих ОС на кшталт Windows 7, тому без проблем вичавить всі соки з таких легендарних копалин, як ATi Radeon HD 2900 XT чи GeForce 8800 GTX під управлінням актуального Intel Core i9-13900K. А коли справа стосується нашого часу — навіть не прогріється від неймовірного навантаження процесора майже в 700 Вт через два конектори EPS12V, тонко натякаючи користувачу піддати ще частот і напруг, адже цього замало. Топологія сокета та оперативної пам’яті дозволяє легко пробити заповітний рубіж DDR5-8000, та рухатись далеко уперед, й таким може похизуватися дуже мала кількість материнських плат на цей час.

EVGA Z690 DARK K|NGP|N — відмінний вибір для справжнього оверклокера. Навіть у 2023 році з великим доступним асортиментом плат на базі Intel Z790.