Тестовий стенд
Тестування виконувалося з такими компонентами:
- процесор: Intel Core Ultra 7 265K;
- система охолодження: контур СВО із чилером;
- материнська плата: Z890 Aorus Elite WiFi7 (UEFI F10c);
- пам'ять: Kingston Fury Renegade KF580C36RLAK2-48 (DDR5-8000, 2x24 ГБ, CL36-48-48-128 2T, 1,45 В);
- відеокарта: GeForce RTX 3090 (MSI Ventus 3X 24G OC, mod firmware 390W Gigabyte Gaming OC);
- системний накопичувач: Kingston KC3000 1024GB (SKC3000S/1024G);
- накопичувач SATA: Kingston A400 1,92TB (SA400S37/1920G);
- блок живлення: Rosewill Hercules 1600S (1600 Вт);
- операційна система: Microsoft Windows 11 Pro 24H2 x64 (26100.2314), актуальні оновлення на момент листопада 2024 року.
Склад контуру СВО: водоблок EK-Supremacy Acetal+Nickel, дві помпи Hydor Seltz 1200, чилер Hailea HC-300A, бак води 15 л.
Методика тестування
Типові налаштування аналогічні OPTIMIZED_DEFAULTS, виключення — частота пам'яті, що встановлена у режимі DDR5-6400 з таймінгами JEDEC (максимальна частота без префіксу «OC» в специфікаціях процесора). Управління обертами вентилятора за фабричним налаштуванням — автоматичне. Для наближення до стандартних умов експлуатації в операційній системі Memory_integrity та Core_isolation не вимикалися.
Температура в приміщенні утримувалась на рівні 20 градусів за Цельсієм. Вимір енергоспоживання процесора відбувався через прямий замір EPS12V за допомогою BENCHLAB (опитування датчика кожні 100 мс). Вимір температури фіксувався за програмними датчиками HWINFO, а також з термофото, що було виконано тепловою камерою UNI-T RX-600. Тест являв собою забіг 30 хвилин LinX 0.7.0 (problem size 46290). Кожен бенчмарк запускався п'ять разів, у результатах зазначено середнє арифметичне. Ігри тестувались на заводських пресетах мінімальної якості в стандартних бенчмарках. Counter-Strike 2 тестувався на мапі майстерні CS2 FPS BENCHMARK.
Оверклокінг
Це доволі дивно, але в Gigabyte вирішили не використовувати можливість встановлення дробного множника частоти процесора й інших вузлів в новому поколінні, тож доступні лише класичні цільні інкрементні значення. Можливо цю функціональність буде додано в майбутньому з новими прошивками, але маємо що маємо на цей час. Асинхронні режими роботи BCLK доступні в повному обсязі. Оперативна пам’ять працювала в режимі DDR5-8000 CL36-48-48-34-2T та Gear 2. Процесор було розігнано до 5,2 Гц за P-cores та 4,9 ГГц за E-cores в адаптивному режимі без використання V/F Offset. NPU, NGU та D2D працювали на заводських частотах. Ліміти енергоспоживання встановлено профілем Gigabyte PerfDrive в режимі «Unleash», а опцію Voltage Reduction Initiated TVB вимкнено. AVX offset дорівнював нулю. І ось в режимі ручного оверклокінгу стало зрозуміло, що прийдеться займатись саме оптимізацією, і чому автоматичний розгін приносив в жертву продуктивність одного ядра. Це допомагає утримувати більше вікно турборежиму при нижчій базовій напрузі, адже фіксація статичного множника в цьому поколінні банально ігнорується, і користувачу точно не захочеться, щоби в гру вступив Max Voltage Limit і скинув частоту до 400 МГц, навіть якщо температура процесора не підіймалась вище 74 градусів.
Тестування
Телеметрія під час простою:
В режимі навантаження при типових налаштуваннях плата Z890 Aorus Elite WiFi7 утримувала середню частоту P-cores на рівні 4992,8 МГц з максимальним прискоренням одного ядра до 5500 МГц. E-cores працювали на середній частоті 4600 МГц. Глобальна середня частота ядер склала 4779,3 МГц.
Навантаження в режимі роботи функції автоматичного розгону GIGABYTE PerfDrive Unleash. Плата утримувала середню частоту P-cores на рівні 5254,5 МГц з максимальним прискоренням одного ядра до 5300 МГц. E-cores утримувались на статичному рівні 4700 МГц. Глобальна середня частота ядер склала 4922,1 МГц. Неозброєним оком видно, що плата принесла в жертву продуктивність одного ядра на користь всіх інших.
Рученята оверклокера досягли середньої частоти P-cores на рівні 5197,5 МГц, майже ідеальні 5,2 ГГц. E-cores утримувались на статичному рівні 4900 МГц. Глобальна середня частота ядер склала 5016 МГц.
Термофото. Порядок: простій, навантаження в типовому режимі, навантаження в режимі автоматичного розгону Gigabyte PerfDrive, навантаження в режимі ручного розгону.
Графіки енергоспоживання та температури окремих вузлів:
Слід прокоментувати провали графіку навантаження в типовому режимі, та в автоматичному розгоні. Справа стосується вже згаданого раніше злобного ліміту напруги Max Voltage Limit. Уважний читач можливо помітив просідання частот до 400 МГц на скриншотах телеметрії при роботі. Не виключено те, що на тестування банально потрапив не дуже вдалий екземпляр процесора, що вимагає для своєї роботи більші напруги, а вони вже на грані тарану стіни Max Voltage Limit. При цьому це могла бути й проблема на боці материнської плати, адже тестування відбувалось в умовах охолодження чилером, а не повітряного суперкулера чи класичного водяного охолодження, і плата намагалась вичавити більше для свого користувача «з запасом», а на ділі врізалась у ліміт і робила тільки гірше.
Головне те, що в умовах тонкого налаштування системи цей момент було повністю нівельовано, тож на цю проблему можна банально не звертати уваги та забезпечити коректну роботу власними руками.
Повертаємось до тестування, і на черзі у нас геймінг:
Результати вузла ОЗП:
Результати бенчмаркінгу:
Висновки
Якихось критичних мінусів, враховуючи кінцеву ціну материнської плати, виявлено не було. З нюансів слід відзначити пропрієтарний конектор антени Wi-Fi, незручне розташування конектора вентилятора зони I/O, і повноформатні другий та третій слоти PCIe (за шляхом практичності як мінімум чипсетний слід було зробити x4, відповідно пропускній здатності для уникнення переплат). Для ентузіастів дратівним фактором також стане розташування кнопки оновлення прошивки в один ряд з Power On та Reset, можна «промахнутись» і зіпсувати собі нерви. Для тих самих ентузіастів також хотілось би мати можливість моніторингу температури процесора через дисплей POST, це реалізовано майже у кожного виробника, але не тут, на жаль.
Усі інші моменти працюють в плюс для конкретної материнської плати. Gigabyte Z890 Aorus Elite WiFi7 симпатизує поціновувачам практичності й за це говорить чимало моментів. Наприклад армований слот PCIe UD Slot X та його механізм розблокування, наявність відеовиходу з правої нижньої сторони для підключення корпусного дисплею, підтримка широких SSD профілю 2580/25110 — не кожна флагманська материнська плата за вдвічі, або навіть втричі більшою ціною здатна похизуватись таким. І при цьому виробник зберіг присутність Thunderbolt 4. Плата також дала можливість вичавити ще більше продуктивності з Intel Core Ultra 7 265K і розгін оперативної пам’яті до рівня DDR5-8000.
Тож можна сміливо заявити, що Gigabyte Z890 Aorus Elite WiFi7 стане практичною основою універсального ПК який задовольняє типові поточні потреби будь-якого користувача.