Огляд та тестування материнської плати Gigabyte Z890 AORUS Elite WiFi7. Демократичний Next Gen

Нова платформа Intel LGA 1851 на старті доступна лише в максимальній комплектації — процесори з розблокованим множником і плати на базі чипсета Z890, відповідно майже у кожного буде асоціюватись з відчутними капіталовкладеннями. Але, скоріше за все, надлишком функцій і можливостей більшість споживачів ніколи не будуть користуватися, хоча вони й вплинули на кінцеву ціну продукту. Gigabyte це чудово розуміє, тож пропонує свою материнську плату Z890 AORUS Elite WiFi7 тим, кому потрібна якісна база платформи без надлишкової функціональності. Тож роздивимось її уважніше.

Характеристики

Комплект постачання

Материнська плата постачається в типовій коробці середніх розмірів. На передньому плані знаходиться фірмова символіка серії AORUS.

Зворотна сторона коробки демонструє своєму потенційному покупцю ключові особливості продукту всередині, технічні характеристики, і звичайно ж, зовнішній вигляд.

Комплектація не має нічого зайвого:

• документація;
• антена WIFI EZ-plug;
• один чорний кутовий SATA-кабель;
• колодка підключення FRONT_PANEL.

Зовнішній вигляд

Z890 AORUS Elite WiFi7 виглядає доволі практично, використовується темна колірна гама, чорний домінує, а сірий колір додає різноманіття.

На звороті текстоліту з цікавого розташовано додаткове армування головного слота PCIe.

Традиційний зовнішній вигляд «без зайвостей»:

Чипсет охолоджується відносно крупним радіатором. Його фіксація відбувається за допомогою чотирьох гвинтів, а контакт забезпечується через термопрокладку.

Зона підсистеми живлення процесора охолоджується двосекційним радіатором, що з’єднано тепловою трубкою. Конструкцію розширено до зони I/O, контакт з силовими елементами забезпечують термопрокладки, а фіксація відбувається за допомогою двох гвинтів для кожної секції.

В розборі цей радіатор виглядає наступним чином:

VRM реалізовано за схемою 16+1+2 (VCORE+VCCGT+VCCSA). Живлення подається через два конектори EPS12V. І одразу треба уточнення, що ті самі 16 фаз по факту 8+8, це видає маркування на текстоліті. Вони керуються ШІМ-контролером Renesas RAA229130 та набрані силовими елементами Renesas ISL99380, що розраховані на 80 А. Такі самі елементи виділено живленню системного агента. Інтегроване відеоядро забезпечено елементами On Semiconductor NCP81S26C, знайти даташит на момент тестування не вдалось. Виробник стверджує, що вони розраховані на 40 А.

З нетипового на платі присутній механізм альтернативного розблокування головного слота PCIe, натискання на кнопку розблоковує слот, і він залишається таким до заміни обладнання.

Всі слоти M.2 споряджені власними механізмами швидкого розблокування, що дозволяє знімати радіатори та накопичувачі голими руками. Головний слот M.2 з лініями Gen 5 розташовано над слотом PCIe.

Інший процесорний слот, а також чипсетна група розташовані під головним слотом PCIe.

Радіатори охолодження M.2 накопичувачів мають такий вигляд:

Тож резюмуємо по цьому питанню:

• M2A_CPU працює на швидкості PCIe 5.0 x4. Сумісний з розмірами 2580/2280/22110/25110 (Key M). Під'єднано до CPU;
• M2B_CPU працює на швидкості PCIe 4.0 x4. Сумісний з розмірами 2280/22110 (Key M). Під'єднано до CPU;
• M2Q_SB працює на швидкості PCIe 4.0 x4. Сумісний з розмірами 2580/2280/22110/25110 (Key M). Під'єднано до CPU;
• M2M_SB працює на швидкості PCIe 4.0 x4. Сумісний з розмірами 2280/22110 (Key M). Під'єднано до CPU.

На випадок якщо читач вперше бачить форм-фактори 2580 та 25110 нагадуємо — це банально ширший накопичувач на тлі стандартних 2280 й 22110 відповідно.

Бездротова мережа IEEE 802.11be, вона ж Wi-Fi 7, працює на модулі MediaTek Wi-Fi 7 MT7925 (модуль M.2 Key E), додатково присутній Bluetooth 5.4. Дротовий 2.5G Ethernet функціонує на мережевій карті Realtek RTL8125D.

Підсистема аудіо має власну зону, відокремлену від основної частини текстоліту, також присутнє екранування аудіокодека Realtek ALC1220.

Переходимо до контактів. Знизу ліворуч користувач знайде: контактну групу HD_AUDIO, конектор LED_DEMO, два конектори RGB 5V й один 12V, конектор зовнішнього TPM, дві контактні групи USB 2.0.

Знизу праворуч розташовані: батарейка CMOS, датчик відкриття шасі, джампер CLEAR_CMOS, два конектори підключення вентиляторів, традиційна FRONT_PANEL.

Знизу праворуч під кутом 90 градусів розташовано: чотири SATA-порти, контактна група USB 3.2 Gen 1, HDMI (для підключення внутрішніх дисплеїв корпусів чи подібних, їх обслуговуватиме IGP, версія 1.4).

Вище праворуч можна знайти контактну групу USB 3.2 Gen 2 Type C, конектор вентилятора, конектор ATX 24-pin для живлення материнської плати.

Зверху праворуч розташована діагностична зона POST, один конектор RGB 5V, два конектори вентиляторів, кнопка запуску плати, перезавантаження, і кнопка активації спецрежиму прошивки QFlash Plus.

I/O shield вже передвстановлено виробником. З нестандартного тут присутні вентиляційні отвори для покращення температурного режиму. З класичного тут розташовано:

• x4 USB 2.0;
• x2 USB 3.2 Gen 2;
• x3 USB 3.2 Gen 1;
• x1 Thunderbolt 4 (USB4);
• x1 DisplayPort (v2.1);
• x1 2.5G Ethernet;
• x1 WIFI EZ-Plug (підключення антени Wi-Fi);
• x2 Mini-jack (mic in, line out);
• x1 S/PDIF Out.

Можливості UEFI

Z890 Aorus Elite WiFi7 керується фірмовим UC BIOS, що передбачає два варіанти відображення налаштувань: Easy Mode та Advanced Mode.

Цей самий Easy Mode дає можливості отримати звіт по ключових елементах системи, завантажити профіль авторозгону Gigabyte Perf Drive, налаштувати ОЗП з XMP включно, криву обертів вентиляторів, вказати пріоритет завантаження з накопичувачів чи мережі. Через панель меню можна викликати допомогу, обрати системну мову, завантажити типові налаштування, відкрити меню улюблених параметрів, а також знайти потрібну опцію за пошуковим запитом.

У разі залучення Gigabyte PerfDrive система перезавантажується і відбувається аналіз можливостей конкретного ЦП та його охолодження. Після закінчення процедури материнська плата пропонує обрати профіль роботи, що найкраще підходить для конкретної системи.

Режим Advanced Mode розділено на шість окремих меню. В меню Favorites збираються параметри, що вручну додаються користувачем. Після додавання вони будуть відмічені зірочкою та опиняться в цьому самому меню.

Меню Tweaker — це робочий стіл оверклокера. Присутні всі необхідні опції з надлишком.

Таблиця діапазонів регулювання напруги та головних опцій оверклокінгу:

Меню Settings дозволяє керувати бортовими пристроями й елементами материнської плати.

Меню System Info надає звіт по ключових параметрах системи. Тут також можна встановити системну дату, обрати мову, змінити оформлення теми, а також подивитись на підключені пристрої та їх режими роботи.

Меню Boot відповідає не тільки за процес завантаження системи, крім цього тут можна встановити системний пароль.

Меню Save & Exit окрім класичних функцій дає можливість завантажити типові налаштування, а також зберігати та завантажувати профілі користувацьких налаштувань.

Логотип під час завантаження системи:

Комплектне ПЗ

В комплекті відсутній будь-який тип накопичувача з ПЗ й драйверами, тож користувачу доведеться завантажувати потрібне власноруч.

Головний хаб керування Gigabyte Control Center дає можливість налаштування RGB Fusion на всіх підключених пристроях, керувати вентиляторами, а також частотами/напругами/множниками прямо з ОС наживо. Є можливість передавання файлів на інші пристрої, а також присутній інтерфейс оновлення драйверів та прошивки материнської плати. Загалом GCC простий в розумінні й виглядає мінімалістично.

Тестовий стенд

Тестування виконувалося з такими компонентами:

• процесор: Intel Core Ultra 7 265K;
• система охолодження: контур СВО із чилером;
• материнська плата: Z890 Aorus Elite WiFi7 (UEFI F10c);
• пам'ять: Kingston Fury Renegade KF580C36RLAK2-48 (DDR5-8000, 2x24 ГБ, CL36-48-48-128 2T, 1,45 В);
• відеокарта: GeForce RTX 3090 (MSI Ventus 3X 24G OC, mod firmware 390W Gigabyte Gaming OC);
• системний накопичувач: Kingston KC3000 1024GB (SKC3000S/1024G);
• накопичувач SATA: Kingston A400 1,92TB (SA400S37/1920G);
• блок живлення: Rosewill Hercules 1600S (1600 Вт);
• операційна система: Microsoft Windows 11 Pro 24H2 x64 (26100.2314), актуальні оновлення на момент листопада 2024 року.

Склад контуру СВО: водоблок EK-Supremacy Acetal+Nickel, дві помпи Hydor Seltz 1200, чилер Hailea HC-300A, бак води 15 л.

Методика тестування

Типові налаштування аналогічні OPTIMIZED_DEFAULTS, виключення — частота пам'яті, що встановлена у режимі DDR5-6400 з таймінгами JEDEC (максимальна частота без префіксу «OC» в специфікаціях процесора). Управління обертами вентилятора за фабричним налаштуванням — автоматичне. Для наближення до стандартних умов експлуатації в операційній системі Memory_integrity та Core_isolation не вимикалися.

Температура в приміщенні утримувалась на рівні 20 градусів за Цельсієм. Вимір енергоспоживання процесора відбувався через прямий замір EPS12V за допомогою BENCHLAB (опитування датчика кожні 100 мс). Вимір температури фіксувався за програмними датчиками HWINFO, а також з термофото, що було виконано тепловою камерою UNI-T RX-600. Тест являв собою забіг 30 хвилин LinX 0.7.0 (problem size 46290). Кожен бенчмарк запускався п'ять разів, у результатах зазначено середнє арифметичне. Ігри тестувались на заводських пресетах мінімальної якості в стандартних бенчмарках. Counter-Strike 2 тестувався на мапі майстерні CS2 FPS BENCHMARK.

Оверклокінг

Це доволі дивно, але в Gigabyte вирішили не використовувати можливість встановлення дробного множника частоти процесора й інших вузлів в новому поколінні, тож доступні лише класичні цільні інкрементні значення. Можливо цю функціональність буде додано в майбутньому з новими прошивками, але маємо що маємо на цей час. Асинхронні режими роботи BCLK доступні в повному обсязі. Оперативна пам’ять працювала в режимі DDR5-8000 CL36-48-48-34-2T та Gear 2. Процесор було розігнано до 5,2 Гц за P-cores та 4,9 ГГц за E-cores в адаптивному режимі без використання V/F Offset. NPU, NGU та D2D працювали на заводських частотах. Ліміти енергоспоживання встановлено профілем Gigabyte PerfDrive в режимі «Unleash», а опцію Voltage Reduction Initiated TVB вимкнено. AVX offset дорівнював нулю. І ось в режимі ручного оверклокінгу стало зрозуміло, що прийдеться займатись саме оптимізацією, і чому автоматичний розгін приносив в жертву продуктивність одного ядра. Це допомагає утримувати більше вікно турборежиму при нижчій базовій напрузі, адже фіксація статичного множника в цьому поколінні банально ігнорується, і користувачу точно не захочеться, щоби в гру вступив Max Voltage Limit і скинув частоту до 400 МГц, навіть якщо температура процесора не підіймалась вище 74 градусів.

Тестування

Телеметрія під час простою:

В режимі навантаження при типових налаштуваннях плата Z890 Aorus Elite WiFi7 утримувала середню частоту P-cores на рівні 4992,8 МГц з максимальним прискоренням одного ядра до 5500 МГц. E-cores працювали на середній частоті 4600 МГц. Глобальна середня частота ядер склала 4779,3 МГц.

Навантаження в режимі роботи функції автоматичного розгону GIGABYTE PerfDrive Unleash. Плата утримувала середню частоту P-cores на рівні 5254,5 МГц з максимальним прискоренням одного ядра до 5300 МГц. E-cores утримувались на статичному рівні 4700 МГц. Глобальна середня частота ядер склала 4922,1 МГц. Неозброєним оком видно, що плата принесла в жертву продуктивність одного ядра на користь всіх інших.

Рученята оверклокера досягли середньої частоти P-cores на рівні 5197,5 МГц, майже ідеальні 5,2 ГГц. E-cores утримувались на статичному рівні 4900 МГц. Глобальна середня частота ядер склала 5016 МГц.

Термофото. Порядок: простій, навантаження в типовому режимі, навантаження в режимі автоматичного розгону Gigabyte PerfDrive, навантаження в режимі ручного розгону.

Графіки енергоспоживання та температури окремих вузлів:

Слід прокоментувати провали графіку навантаження в типовому режимі, та в автоматичному розгоні. Справа стосується вже згаданого раніше злобного ліміту напруги Max Voltage Limit. Уважний читач можливо помітив просідання частот до 400 МГц на скриншотах телеметрії при роботі. Не виключено те, що на тестування банально потрапив не дуже вдалий екземпляр процесора, що вимагає для своєї роботи більші напруги, а вони вже на грані тарану стіни Max Voltage Limit. При цьому це могла бути й проблема на боці материнської плати, адже тестування відбувалось в умовах охолодження чилером, а не повітряного суперкулера чи класичного водяного охолодження, і плата намагалась вичавити більше для свого користувача «з запасом», а на ділі врізалась у ліміт і робила тільки гірше.

Головне те, що в умовах тонкого налаштування системи цей момент було повністю нівельовано, тож на цю проблему можна банально не звертати уваги та забезпечити коректну роботу власними руками.

Повертаємось до тестування, і на черзі у нас геймінг:

Результати вузла ОЗП:

Результати бенчмаркінгу:

Висновки

Якихось критичних мінусів, враховуючи кінцеву ціну материнської плати, виявлено не було. З нюансів слід відзначити пропрієтарний конектор антени Wi-Fi, незручне розташування конектора вентилятора зони I/O, і повноформатні другий та третій слоти PCIe (за шляхом практичності як мінімум чипсетний слід було зробити x4, відповідно пропускній здатності для уникнення переплат). Для ентузіастів дратівним фактором також стане розташування кнопки оновлення прошивки в один ряд з Power On та Reset, можна «промахнутись» і зіпсувати собі нерви. Для тих самих ентузіастів також хотілось би мати можливість моніторингу температури процесора через дисплей POST, це реалізовано майже у кожного виробника, але не тут, на жаль.

Усі інші моменти працюють в плюс для конкретної материнської плати. Gigabyte Z890 Aorus Elite WiFi7 симпатизує поціновувачам практичності й за це говорить чимало моментів. Наприклад армований слот PCIe UD Slot X та його механізм розблокування, наявність відеовиходу з правої нижньої сторони для підключення корпусного дисплею, підтримка широких SSD профілю 2580/25110 — не кожна флагманська материнська плата за вдвічі, або навіть втричі більшою ціною здатна похизуватись таким. І при цьому виробник зберіг присутність Thunderbolt 4. Плата також дала можливість вичавити ще більше продуктивності з Intel Core Ultra 7 265K і розгін оперативної пам’яті до рівня DDR5-8000.

Тож можна сміливо заявити, що Gigabyte Z890 Aorus Elite WiFi7 стане практичною основою універсального ПК який задовольняє типові поточні потреби будь-якого користувача.