Огляд та тестування материнської плати MSI MAG Z690 Tomahawk WiFi

Безумовно, головне нововведення Alder Lake — це підтримка оперативної пам'яті DDR5, але не всі хочуть зв'язуватися з нею наприкінці 2021 року, і таких людей чудово можна зрозуміти. MSI не обходить стороною економних ентузіастів і пропонує материнські плати з підтримкою DDR4.

Одна з таких материнських плат і стане героїнею нашого огляду.

Відразу викликає питання останній слот PCI-E X16, неозброєним оком помітно розведення чотирьох ліній, проте, згідно з даними виробника, він працює в режимі x1. Ймовірно, мається на увазі його одночасна експлуатація з іншими слотами.

Комплект постачання

MAG Z690 Tomahawk WiFi поставляється у великій матовій коробці з великою кількістю поліграфії. Захисних пломб немає, коробку можна одразу відкрити.

На звороті коробки зібрані ключові особливості продукту.

Материнська плата знаходиться в антистатичному пакеті, в комплекті також є:

• інструкція користувача, швидкого початку, картка реєстрації, та інше;
• два чорні SATA-кабелі з металевою клямкою;
• дві поворотні антени Wi-Fi;
• кріплення EZ M.2;
• Flash-drive об'ємом 16 ГБ з комплектними драйверами та ПЗ материнської плати;
• наклейка на корпус;
• комплект декоративних наклейок MAG.

Зовнішній вигляд

Стильно, суворо, практично. MAG Z690 Tomahawk WiFi — це не про новорічні ялинки. Велика частина текстоліту накрита радіаторами, де вибиті номери слотів M.2.

На звороті немає нічого цікавого.

Сокет LGA 1700 — стандартний, виробництва Lotes, слоти оперативної пам'яті типові, споряджені клямками з обох боків.

Підсистема живлення є достатньою для експериментів з розгоном, всього 18 фаз на чолі з ШІМ-контролером Monolithic Power Systems MP2960.

MAG Z690 Tomahawk WiFi готова прийняти на борт до чотирьох накопичувачів M.2, кожен буде схований під радіатором.

Перший слот підключений безпосередньо до процесора і працює на швидкості PCI-E 4.0 x4, підтримує розміри накопичувачів 2242/2260/2280/22110 та не сумісний з M.2 SATA. Сюди встановлюється кріплення EZ M.2.

Другий слот підключений до чіпсету та працює на швидкості PCI-E 4.0 x4, підтримує розміри накопичувачів 2242/2260/2280 та також не сумісний з M.2 SATA.

Третій та четвертий слоти використовують один радіатор, вони підключені до чіпсету та кожен розрахований на накопичувачі 2242/2260/2280. Слот 03 (ліворуч) працює на швидкості PCI-E 3.0 x4. Слот 04 (праворуч) працює на швидкості PCI-E 4.0 x4, додатково споряджений кріпленням EZ M.2. Обидва сумісні з M.2 SATA.

Основою аудіопідсистеми є Realtek ALC4080.

Чіпсет прихований за радіатором у звичному для себе місці.

Самі ж радіатори підсистеми живлення та чіпсету дуже великі та обіцяють бути ефективними, виходячи зі своєї конструкції.

А ось щодо радіаторів M.2 — жодних складних конструкцій та ребер для покращення ефективності не передбачено.

Тепер розберемося з колодками. Унизу ліворуч зібрано три 4-контактні роз'єми для вентиляторів, два на три контакти RAINBOW LED, дві колодки USB 2.0, колодка скидання CMOS, колодка HD_AUDIO і колодка Thunderbolt I/O.

Правіше можна знайти чотири порти SATA, перемикач підсвічування, колодки передньої панелі, TPM, Speaker, розкриття шасі, і ще один конектор із чотирма контактами для вентилятора.

У хитрому місці з невеликим вирізом текстоліту під кутом 90 градусів виведено два SATA-порти.

У верхній частині виведено три 4-контактні роз'єми для вентиляторів, дві колодки RAINBOW LED, колодка USB 3.2 Gen 1 (або старомодний USB 3.0), а також блок EZ Debug LED, який показує процес проходження POST і полегшує пошук несправності при проблемах запуску системи.

I/O-панель споряджена встановленою заглушкою. Сюди виведено кнопку Flash BIOS, яка запускає процес оновлення мікрокоду. На панелі розташувалися:

• один відеовихід HDMI 2.1;
• один відеовихід DisplayPort 1.4;
• два USB 2.0 (Type-A);
• два USB 3.2 Gen 1 (Type-A);
• три USB 3.2 Gen 2 (Type-A);
• один USB 3.2 Gen 2 (Type-C);
• один RJ-45 (2.5G);
• п'ять mini-jack (Line in, Line out, Mic in, CS-Out, RS-out);
• один SPDIF OUT (оптичний);
• два SMA (для підключення антени Wi-Fi).

Можливості UEFI

Як заведено у багатьох виробників, UEFI може бути представлений в EzMode та Advanced Mode, спочатку опис першого режиму. Тут можна отримати інформацію про процесор, оперативну пам'ять, накопичувачі, вентилятори та викликати допомогу. Можна керувати ErP, попередженням про зупинку вентилятора на ЦП, вбудованим аудіо, TPM, VMD (RAID), EZ LED.

Класичне уявлення Advanced Mode стандартне для сучасних плат виробництва MSI.

У верхній частині, яка супроводжуватиме користувача всюди, можна вибрати мову налаштувань, викликати пошук параметрів, застосувати профіль XMP, перевизначити черговість завантаження з накопичувачів, розігнати ЦП за допомогою CPU GAME BOOST. Останній форсує оберти вентилятора на 100% на колодці CPU_FAN1, підвищує множник P-ядер та E-ядер на 1, проте скидає множник AVX на 3.

Тепер про головне меню. У розділі Settings можна виставити системний час, отримати інформацію про систему, встановлений процесор, прошивку материнської плати. Тут відбувається керування контролерами материнської плати, вбудованою графікою в процесорі, розподіляються лінії PCI-E. Саме тут регулюється Above 4G Memory та Re-Size BAR Support (відключено за замовчуванням). Також є можливості Secure Erase+ та перевірки накопичувача NVMe на помилки.

Розділ OC традиційно присвячений питанням оверклокінгу. Щоб не лякати користувача різноманіттям налаштувань, можна вибрати режим відображення Normal, а якщо хочеться розгулятися — Expert.

Процесори Alder Lake поєднують у собі два типи ядер: Performance Cores (P-core) та Efficiency Cores (E-cores). Кожен тип регулюється в широкому діапазоні, на вибір можна форсувати однаковий множник на всі ядра (All Core), множник турборежиму (Turbo Core, Turbo Ratio Offset) і звичайно ж керувати ядрами індивідуально (Per Core). Ці регулювання асинхронні, отже можна розганяти P-ядра з допомогою Per Core, а E-ядра з допомогою All Core.

Підрозділ Advanced CPU Configuration дозволяє налаштувати ліміти споживання, енергозаощадження тощо. На жаль, поточні мікропрограми MSI не дозволяють повністю вимкнути E-ядра. Hyper-Threading може керуватися на кожному окремому P-ядрі (вимкнути HT лише у ядер 1 і 3, наприклад).

AVX offset можна повністю вимкнути. Розгін IGP Alder Lake можливий через множник, кроки становитимуть 50 МГц, максимальний розгін — 3000 МГц (множник х60). Опція CPU Cooler Tuning автоматично проставляє ліміти споживання процесора. BCLK асинхронний від DMI/PEG, а частоти можуть становити від 9,91 до 538,36 МГц.

XMP коментарів не потребує, а ось наявність Gear 4 (1/4:1) викликає подив, невже він потрібен для частот пам'яті DDR4? Адже навіть доступний частотний діапазон оперує лише Gear 2 (межа DDR4-10133 G2). Але не тільки це дивує, дуже багато актуальних для пам'яті DDR5 таймінгів, у тому числі, потрапили сюди без будь-яких змін або індивідуальних налаштувань. Наприклад, tRFC може становити 262143. Загалом дуже багато питань, на які будуть надані відповіді у тестуванні. На допомогу ледачому оверклокеру є пресети Memory Try it! із налаштуванням напруг та первинних таймінгів DRAM. Пам'ять може працювати асинхронно з параметрами кожної планки.

Діапазон регулювання напруги представлений в таблиці нижче.

LLC типовий для материнських плат MSI, є режими Mode 1 – Mode 8. Можна відсунути критичну температуру VRM зі 135 °C до 150 °C.

M-Flash не розділ, а «кнопка». Вона запускає материнську плату у режимі M-Flash для оновлення прошивки.

OC Profile присвячений, ось несподіванка, профілям налаштувань! Тут можна зберегти установки прямо у внутрішню пам'ять (до 6 профілів), також імпортувати/експортувати їх через Flash-накопичувач.

Hardware Monitor дозволяє тонко налаштувати алгоритми управління вентиляторами, а також отримати актуальну інформацію щодо температур та напруг. Загалом плата має вісім незалежних вузлів регулювання та п'ять температурних датчиків.

Розділ Beta Runner сприймається як декорація на тлі всього, аби було шість симетричних розділів. Аж дві опції: SRV-IOV Support і тестування накопичувача NVMe (яке і так виведено в розділі Settings).

Заводський фон UEFI завантаження:

Комплектне ПЗ

Постачається фірмове ПЗ на «флешці» обсягом 16 ГБ. Накопичувач розблокований, можна без проблем відформатувати його для своїх цілей.

У корені міститься ISO-образ компакт-диска. У ньому зібрані всі необхідні драйвери, фірмове ПЗ MSI та чимало додаткових утиліт, список нижче:

MSI Center — це модульний додаток, користувач сам має право обрати те, що йому потрібно, а що ні. З «коробки» MSI Center дозволяє спостерігати частоти, температури та напруги системи. Крім того, він дає змогу оновити системні драйвери.

Тестовий стенд

Платформа LGA1700:

• процесор: Intel Core i7-12700K;
• система охолодження: контур СВО;
• пам'ять: Kingston Fury Renegade KF436C16RB1K2/32 (2x16 ГБ, DDR4-3600, CL16-20-20-39-2T);
• дискретна відеокарта: ASUS Turbo-RTX2070S-8G-EVO (GeForce RTX 2070 Super);
• інтегрована відеокарта: Intel UHD Graphics 770;
• системний накопичувач: Kingston KC2000 250GB (SKC2000M8/250G);
• блок живлення: Rosewill Hercules 1600S (1600 Вт);
• операційна система: Microsoft Windows 11 Pro 21H2 x64 (22000.348), актуальні оновлення на момент початку грудня 2021 року.

Склад контуру СВО: водоблок EK-Supremacy Acetal+Nickel, дві помпи Hydor Seltz 1200, чілер Hailea HC-300A, бак води 15 л.

Методика тестування

Температура в приміщенні дорівнювала 20 градусів за Цельсієм. Вимір енергоспоживання платформи проводився за допомогою енергомера Feron TM55 протягом 10 хвилин у режимі навантаження (забіг LinX) та простою. Вимірювання температур на ключових вузлах виконано за допомогою термопари К-типу та термометра Benetech GM1312. Управління обертами вентилятора — автоматичне. Частотний потенціал ключових вузлів досліджувався кроками напруг 0,025 В, стабільність системи перевірялася комплексом навантажень у вигляді LinX (problem size 28432, 15 ітерацій), а також проходженням Y-cruncher на пресеті Pi-1b. Кожен бенчмарк запускався п'ять разів (виключення PCMark 10, його алгоритм і так має на увазі середнє значення за трьома ітераціями), у результатах зазначено середнє арифметичне, те саме стосується ігор. В іграх відбувався запис телеметрії (1% low FPS + Average FPS) за допомогою Riva Tuner Statistics Server. CS:GO — тест на мапі майстерні FPS Benchmark від початку сцени бенчмарку до третього звукового сигналу на чорному екрані в кінці, в якому відеокарта була максимально розігнана (ядро 2000 МГц, пам'ять 1950 МГц), щоб не виступати вузьким місцем в тестуванні потенціалу процесора.

Тестування

MSI MAG Z690 Tomahawk WiFi DDR4 без проблем підкорює BCLK у 150 МГц. Не вражає, хоча цього вистачить для будь-яких точних маніпуляцій із частотами процесора та оперативної пам'яті

Хороші новини, Gear 1 став у рази витривалішим, тепер і DDR4-4000 CL15 при такому режимі роботи контролера не проблема. Валідація додається.

Нагадую, у попередника Rocket Lake золотим стандартом Gear 1 була частота 3600 МГц. Втім, це вкотре змусить ентузіастів витратити тижні на експерименти для досягнення найкращих налаштувань вузла оперативної пам'яті.

Пікові температури у заводському режимі склали:

• PCH = 56 °C (HWINFO);
• MOS = 57 °C (HWINFO);
• SYSTEM = 44 °C (HWINFO);
• CPU SOCKET = 45 °C (HWINFO);
• зворотний бік VRM = 56,1 °C (термопара типу К);
• радіатор VRM = 54,6 °C (термопара типу К);
• дросель VRM = 56,4 °C (термопара типу К).

Пікові температури в режимі розгону склали:

• PCH = 59 °C (HWINFO);
• MOS = 66 °C (HWINFO);
• SYSTEM = 46 °C (HWINFO);
• CPU SOCKET = 54 °C (HWINFO);
• зворотний бік VRM = 65,6 °C (термопара типу К);
• радіатор VRM = 62,0 °C (термопара типу К);
• дросель VRM = 64,8 °C (термопара типу К).

Цей самий ручний розгін був форсуванням статичної частоти у P-ядер на рівні 5000 МГц з напругою 1,275 В, E-ядер — 3900 МГц з напругою 1,2 В і нульовим зниженням множника під AVX. Оперативна пам'ять працювала на частоті 4600 МГц з таймінгами CL20-25-25-32-1T і Gear 2 при напрузі 1,45, SA дорівнював 1,3 В. Ліміти споживання повністю зняті. Вбудована відеокарта була розігнана на 25% — до 2000 МГц по ядру. Але, як не крути, навіть з урахуванням розгону це все ще не рівень Iris XE або хоча б GeForce GT 1030. Але все ж таки користувач MAG Z690 Tomahawk WiFi DDR4 може отримати сильне вбудоване в процесор Intel графічне ядро, а під час неадекватних цін на відеокарти й таке буде за щастя.

Режим комплексного розгону вже описувався вище, тепер тестування показників у бенчмарках

Обчислювальної потужності процесора і так вистачає для розкриття будь-якої відеокарти в сучасних іграх, так що вловити хоч найменшу різницю вдасться тільки в проєктах з 600 fps і вище, як Counter-Strike: Global Offensive.

Як показала практика, якщо немає бажання розганяти — не треба втручатися в автоматику! Нерідко результати з повністю знятими лімітами виявляються гіршими за заводський режим, хоч і в рамках 2–3%. В іграх, мабуть, у 98% випадків стримуючим фактором буде відеокарта, а не процесор Alder Lake. Ручний розгін гарантує зростання продуктивності в середньому до 12% вище за режим з налаштуваннями за замовчуванням.

Висновки

Якихось критичних недоліків у MSI MAG Z690 Tomahawk WiFi DDR4 виявлено не було, хіба що хотілося б більше ребер на радіаторах M.2. Головна особливість плати — це робота з пам'яттю DDR4, що дозволить користувачеві відчутно заощадити на збиранні ПК в кінці 2021 року. Крім того, не потрібно буде витрачати багато часу на тонке налаштування оперативної пам'яті, адже інформації та статистики в мережі більш ніж достатньо, а режим Gear 1 тепер може подужати частоти на рівні 4000 МГц.

Тонке налаштування дозволить отримати від процесора трохи вище 10% додаткової продуктивності, а виходячи з температур силової підсистеми можна бути впевненим у тому, що флагманський Core i9-12900K зможе розкрити свій потенціал.

Ну і звичайно ж плата непогано оснащена, має відмінні мережеві контролери з сучасним Wi-Fi 6, гарну аудіопідсистему і головну красу Alder Lake — шину PCI Express 5.0.

Резюмуючи написане вище, MSI MAG Z690 Tomahawk WiFi DDR4 — це добрий вибір для збалансованої системи на базі Alder Lake з гідними можливостями розгону та тонкого налаштування.