Тестовий стенд
Тестування відбувалося з такими компонентами:
- процесор: Intel Core i7-14700KF;
- система охолодження: контур СВО із чилером;
- материнська плата: MSI MAG Z790 TOMAHAWK MAX WIFI (UEFI A.20);
- пам'ять: Kingston Fury Beast KF560C40BBK2-32 (2x16 ГБ, DDR5-6000, CL40-40-40-80 2T, 1,35 В);
- відеокарта: MSI GeForce RTX 3090 VENTUS 3X 24G OC (Mod firmware 390W GIGABYTE Gaming OC);
- системний накопичувач: Kingston KC3000 1024GB (SKC3000S/1024G);
- накопичувач SATA: Kingston A400 1,92TB (SA400S37/1920G);
- блок живлення: Rosewill Hercules 1600 (1600 Вт);
- операційна система: Microsoft Windows 11 Pro 23H2 x64 (22631.2792), актуальні оновлення на момент початку грудня 2023 року.
Склад контуру СВО: водоблок EK-Supremacy Acetal+Nickel, дві помпи Hydor Seltz 1200, чилер Hailea HC-300A, бак води 15 л. Температура в контурі — 15 градусів за Цельсієм.
Методика тестування
Типові налаштування аналогічні OPTIMIZED_DEFAULTS, виключення — частота пам'яті, що встановлена у режимі DDR5-5600 з таймінгами JEDEC (максимальна частота без префіксу «OC» в специфікаціях материнської плати). Управління обертами вентилятора за фабричним налаштуванням — автоматичне. Для наближення до стандартних умов експлуатації в операційній системі Memory_integrity та Core_isolation не вимикалися.
Температура в приміщенні утримувалась на рівні 20 градусів за Цельсієм. Вимір енергоспоживання процесора відбувався через прямий замір EPS12V за допомогою ElmorLabs PMD (режим Averaging 119ms — 4096 samples). Вимір температури фіксувався за програмними датчиками HWINFO, а також з термофото, що було виконано тепловою камерою UNI-T RX-600. Тест являв собою забіг 30 хвилин LinX 0.7.0 (problem size 46290). Кожен бенчмарк запускався п'ять разів, у результатах зазначено середнє арифметичне. Те саме стосується ігор, в яких відбувався запис телеметрії (1% low fps + average fps) за допомогою Riva Tuner Statistics Server, якщо не було передбачено власного моніторингу в бенчмарках. Ігри тестувались на заводських пресетах мінімальної якості в стандартних бенчмарках.
Тестування
Аналіз можливостей розгону BCLK не має сенсу, дрейфування BCLK можливо нівелювати лише на частоті 100 МГц.
Телеметрія платформи під час простою:
Під час навантаження середня частота всіх ядер склала 4775 МГц. Окремо P-cores працювали на середніх частотах ~5486 МГц, два найкращих ядра (ті що з зірочками) прискорювались до ~5560 МГц. E-cores працювали на частоті 4289,5 МГц.
Людськими рученятами було виконано комплексний розгін платформи. Без жодних проблем досягнуто частот ОЗП DDR5-6600 з таймінгами CL32-39-39-30 2T та Gear 2. Процесор розігнано за всіма P-cores до 5800 МГц без компромісів з боку AVX (вимкнено зниження множника), E-cores доведено до частоти 4500 МГц. І як видно з датчиків — можна було просуватись далі, але конкретному екземпляру процесора треба більше охолодження.
Тепер термофото. Порядок: простій, навантаження в типовому режимі, навантаження в режимі ручного розгону.
Зважаючи на відсутність обдуву вентиляторами — температури знаходяться на нормальному рівні. Перейдемо до графіків температур та енергоспоживання.
VRM на максимумі своїх можливостей, але не слід забувати що в режимі розгону використовується чилер, тому в умовах повноцінного водного охолодження, AIO, або повітря цих можливостей буде досить, просто трошки обдуву і все буде добре.
Переходимо до показників в іграх та бенчмарках.
Висновки
Ось таким насправді виявився «MAX», не тільки декоративна гама кольорів та скін UEFI, а ще й чимало корисних оновлень залізної частини та її можливостей.
З мінусів хочеться відзначити реалізацію роботи PCI-E 5.0 для M.2. Хоча це проблема не стільки цього обхідного шляху і ділення пропускної здатності, безумовно краще так, ніж необхідність придбати перехідник за додаткові гроші та окупувати слот PCI-E (якого може і не бути) заради отримання абсолютно ідентичного результату. Проблема у тому, що нема другого слота M.2, що під’єднано до CPU. Тобто стандартні чотири лінії Gen4 від процесора в рамках цієї материнської плати просто не залучено.
Крім цього для оверклокерів, що віддають перевагу BCLK + Ratio OC, палки в колеса буде ставити дрейфування частоти, тому вичавити останні 10–66 МГц буде проблематично. Це зовсім не проблема для тих, хто розганяє виключно множником, адже передбачено режим «BCLK 100 MHz Lock On», хоча про це слід пам’ятати при виборі материнської плати під розгін.
З особливостей на себе привертає увагу можливість монтажу M.2-накопичувача без інструменту (ще і єдиний відвід тепла зі звороту накопичувача). Серія MAG позиціюється виробником як збалансоване рішення ціна/якість, а ми маємо цей механізм на слоті M.2_1, який з дуже високою ймовірністю не буде залучено, якщо користувач хоче мати режим x16 на головному слоті PCI-E. Це краще б було перемістити на іншу позицію, або відмовитись взагалі заради економії. Особливість відсутності вбудованих елементів RGB може когось і засмутить, але ніщо не заважає збудувати його власноруч у разі наявності бажання.
А ось в інших моментах цю плату хочеться безумовно похвалити. Той самий Wi-Fi 7, для тих хто хоче бути готовим до стандарту 802.11be MSI MAG Z790 TOMAHAWK MAX WIFI є досить недорогим рішенням як вхідний квиток, а звичайні конектори SMA допускають використання майже будь-яких антен. І не тільки це, в наявності все необхідне з актуальних інтерфейсів та стандартів: 2.5G Ethernet, USB 3.2 Gen 2x2, PCI-E 5.0, чотири слоти M.2, якісне аудіо та можливості апгрейду. Плата не боїться експериментів з оверклокінгом, Intel Core i7-14700K без проблем розігнався до частот 5,8/4,5 ГГц (P/E-cores), без AVX Offset, що чудово демонструє — материнська плата не буде стримувальним фактором в експериментах з оверклокінгом.