Скільки людині може бути потрібно підсвітки в комп’ютері? Відповідь автора — ВСЯ. Але це не вся відповідь. Вся відповідь містить ще п’ять дисплеїв всередині системного блоку… Because I can.

Взагалі, погано бути фанатиком, бо це звужує кругозір. Але добре мати власні смаки та переконання, бо це розширює хобі-можливості. Головне — не плутати перше та друге. Ця стаття буде про дуже суб'єктивний вибір компонентів ПК. Але на цьому прикладі є сенс поговорити про естетику та логіку збірки сучасного системного блоку взагалі, тим більше, що нещодавно дотичні теми вже згадувалися у двох попередніх концептуальних збірках ПК MSI Project Zero та ASUS Advanced BTF. Та дещо зазирнути за межі системника та подивитися на все робоче місце. Адже те, що у 2000-х починалося, як «модінг ПК», зараз у світовому масштабі перетворилося на «setup building», коли долю уваги отримує не тільки корпус комп’ютера, а й вся кімната, в якій він стоїть.

Історія, загальний стан, тренди та напрямки «сетапобудування» заслуговують окремої статті. Але що точно важливо — у доброго сетапа має бути свій стиль, своя ідея. Зовсім не обов’язково мати там RGB-підсвічування, до речі. В мережі можна знайти сотні дуже акуратних сетапів у алюмінії та дереві, наприклад, чи cozy (часто, дівочі) сетапи з теплим білим світлом, пастельними кольорами та м’якими іграшками… А от автор, як дійсний член міжнародної спільноти Royalty.RGB, має стійку думку щодо підсвічування.

Журналіст у своїх оглядах має зберігати об'єктивність оцінки. Та це не зупиняє для власного користування обирати саме ті речі, які ще й викликають суб'єктивно приємні емоції. Історично склалося, що автору подобаються декілька торговельних марок, до появи яких на ринку України він доклав багато особистих зусиль колись дуже давно — це Razer та Lian-Li. Ще були б Asetek, EVGA та OCZ Technology, але станом на 2024 рік вони вже не актуальні. Останні років 15 основою робочих та ігрових місць для автора були ноутбуки з додатковою периферією, але з поверненням до регулярних оглядів заліза якось дивно було залишатися без саме настільного ПК.

Парадоксальним чином, до основних складників якихось видатних вимог не виставлялося, крім загальної здатності забезпечити понад 60 fps в сучасних іграх в роздільній здатності 3440x1440. А от весь інший «сетап» підбирався з конкретною логікою, ім’я якій «Lian-Li x Razer». Ну й RGB, звісно — адже Razer Chroma є найкращою реалізацією системи контролю світлодіодів в ПК.

Чому Lian-Li?

Ця тайванська компанія існує вже понад 40 років, а всесвітня слава до них прийшла у 2000-х роках з початком продажів комп’ютерних корпусів серії PC-60, які було зроблено повністю з алюмінію. Вони були легше звичайних, краще відводили тепло, мали продуману конструкцію, а також виглядали незвично та «преміально» на фоні інших брендів. Це збіглося з появою модінгу, як хобі, та загалом підвищення уваги до дизайну системних блоків і тим створило легенду світового масштабу. Протягом десятиліття сімейство Lian-Li PC-60/PC-70 розвивалося, дороблялося, розширялося — приносячи все більше слави та грошей виробнику. Скажімо, ПК з колекції автора для ретро-геймингу зібрані у фул-тауері PC-777 Nautilus (у вигляді мушлі) та мідл-тауері PC-60 10th Anniversary Edition (де частину конструктивних елементів замінили з алюмінію на мідь).

Великим надбанням Lian-Li була стандартизація безлічі моделей навколо загальної платформи PC-60 та випуск фірмових аксесуарів, що розширяли можливості вже наявних корпусів компанії. Безумовно, у Lian-Li були конкуренти — наприклад, Cooler Master, Antec, Silverstone… Їх колективним досягненням (і саме Lian-Li, як піонера галузі) став вивід продажів корпусів на абсолютно інший рівень, коли їх перестали оцінювати за принципом «коробка біла, стандарт ATX, 1 штука». Поступово до бізнесу престижних корпусів підтягнулися і більш мейнстримні бренди на кшталт NZXT, Thermaltake та Zalman, та навіть гранди IT-індустрії рівня ASUS. А потім алюмінієві корпуси вийшли з моди. Їх почали робити всі охочі, переваги над сталлю на практиці виявилися не такими суттєвими, а цінник — помітно вищим. І від цього матеріалу почали поступово відходити.

Тоді у 2017 році інженерам Lian-Li вдалося створити другу легенду: PC-O11 (або просто «O11» і так, це літера «о», а не цифра «0»). Це мідл-тауер, який вертикально розділено на два відсіки: один «парадний» для основних компонентів та «задній двір» для блоків живлення, SATA-накопичувачів та інших неприглядних деталей ПК. Окрім оздоблення передньої панелі, алюмінію в конструкції немає, тільки сталь.

З великою площею скла з двох сторін та чудовою сумісністю з рідинним охолодженням корпуси цього сімейства на ринку стали не меншим досягненням, ніж PC-60 і практично самотужки сформулювали класичний вигляд сучасного ПК-«акваріуму». Lian-Li другий раз з’явилася в потрібний час у потрібному місці, адже відмова від пристроїв формату 5,25 дюйма та розквіт NVMe-накопичувачів сильно спростили вигляд типового ПК — і тепер навіть без підсвічування та суворого кабель-менеджмента цікаво дивитися на нутрощі «акваріуму».

І знов, після першого великого успіху Lian-Li робить свою магію тим, що сімейство O11 також має спільні стандарти деяких опціональних деталей, які в асортименті пропонує як сам виробник корпусу, так й сторонні компанії (наприклад, distro panels для кастомних систем рідинного охолодження). Ну й так, це знов сімейство, що налічує вже не менше десятка різних варіантів на різні смаки. Останніми його новинками є Lian-Li O11 Vision з трьома прозорими стінками та обмежений 6498 екземплярами Lian-Li O11D EVO RGB Automobili Lamborghini Edition з карбоновими деталями та ліцензією від цього автовиробника… Але в рамках нашої збірки цікавіше було знайти більш старий O11 Dynamic Razer Edition, а також взяти декілька інших продуктів Lian-Li, зі швидкого огляду яких й почнемо подальшу розповідь:

  • Galahad II LCD SL-INF 360;
  • Uni Fan TL LCD 120 Reverse;
  • VG4-4-V2X Black.

Lian-Li Galahad II 360 LCD SL-INF

Є рівно одна деталь, яка відрізняє цю модель рідинного охолодження від Lian Li Galahad II Trinity SL-INF 360 — це 2,88-дюймовий (73,1 мм) квадратний екран з роздільною здатністю 480x480 точок, що розміщено у корпусі помпи Asetek над ватерблоком. По боках від екрана також знаходяться дві смужки LED-підсвітки. Є дві версії Galahad II LCD, зі звичайними вентиляторами з ARGB-підсвіткою або ж із фірмовою розробкою Lian-Li під назвою SL-Infinity, де на додачу світяться ще й боковини та центр вентилятора з ефектом нескінченого дзеркала (через це й назва Infinity).

Ах так, замість одного шкіряного ремінця в комплекті Galahad II Trinity, тут знайшлися дві стяжки-липучки з емблемами Lian-Li, які вдалося використати набагато продуктивніше і притягти ними шланги до задньої панелі корпусу. Останньою новинкою Lian-Li серед рідинного охолодження є Hydroshift 360, в якій виробник бореться з довжелезними шлангами частковим їх приховуванням. В Україні ці системи мають з’явитися ближче до кінця 2024 року.

Контроль за вентиляторами, помпою та екраном Galahad II LCD відбувається через додаток Lian-Li L-Connect 3. За бажанням, на екран можна вивести статичне зображення, GIF чи відео, але також є налаштування для зображення чогось більш значущого. Найлогічнішим було б додати туди показники роботи власне охолодження, от тільки вони вже були заплановані для відображення на інших екранах, тому туди пішов взагалі годинник з календарем та якоюсь анімацією навкруги.

Lian-Li Uni Fan TL LCD 120 Reverse

Голосом ведучого Xzibit з шоу «Тачка на прокачку»:

— Залишилось тільки присунути монітора.

Ще одна новинка 2024 року у Lian-Li — це вентилятори серії TL LCD. Це перші у світі вентилятори для ПК, в конструкції яких передбачено цілком функціональні дисплеї! По центру кожного вентилятора знаходиться нерухома частина з круглим рідкокристалічним екраном типу IPS розміром 1,6 дюйма або 41 мм.

Роздільна здатність 400x400 точок (точніше, «400 пікселів у діаметрі») дозволяє розмістити там досить детальні зображення чи навіть відео у форматах JPG, PNG, GIF та MP4. Вже з цією функціональністю в мережі є безліч прикольних прикладів, навіть власні меми з’явилися… Але, що більш цікаво, так це запрограмовані режими у L-Connect 3 з виводом різних показників та дуже широкою кастомізацією. Заявлена яскравість 500 ніт не перевірялася, але зображення на екранах чітке, яскраве, динамічне та має чудовий чорний колір.

Лопаті залишаються без підсвітки, що логічно — не відвертає увагу від дисплеїв. Проте, для сімейства TL LCD також доробили ARGB infinity-підсвічування боковин, яке тепер на поєднаних вентиляторах виглядає єдиним цілим, що помітно порівнюючи з SL-INF на радіаторі Galahad II LCD. Звісно, підсвітка та швидкість обертання (350–1900 об/хв) також керується через L-Connect 3 та може керуватися материнською платою.

Сімейство TL LCD містить моделі діаметром 120 та 140 мм, що відповідає потребам сучасних корпусів. Також є білі та чорні версії, що також відповідає сучасному тренду на «білі збірки». Нарешті, всі моделі пропонуються у звичайному варіанті та у Reverse Blade. Зазвичай, це також відповідає запиту тих, хто збирає ПК у корпусах з прозорими панелями — так вентилятори на вдув не потрібно ставити зворотним боком, який виглядає менш привабливо.

У випадку TL LCD це стає обов’язковою вимогою, адже немає жодного сенсу ставити цю конструкцію, приховуючи екран. Вентилятори продаються окремо або наборами по три штуки з власним контролером. В теорії, система може підтримувати до 16 вентиляторів такого типу, але починаючи з семи штук — з’являються додаткові вимоги, які виробник задокументував окремою сторінкою. Коротко кажучи, підключати контролер треба до USB-портів материнської плати без розгалужувачів (навіть власний Lian-Li не підходить!) та танцювати з бубном, якщо щось не вийшло… На щастя, для набору з трьох вентиляторів проблем наче не має бути.

Lian-Li O11 Dynamic Razer Edition

Ще один продукт, огляд базової версії якого вже був на нашому сайті — Lian-Li PC-O11 Dynamic. Від звичайного цей корпус у Razer Edition відрізняється декількома деталями:

  • повноколірна упаковка замість звичайного картону;
  • RGB-підсвітка контролюється через Razer Synapse 3 замість Lian-Li L-Connect;
  • USB-порти на передній панелі мають зелені акценти;
  • немає підсвічування навколо кнопки Power;
  • гравіювання логотипа Razer на передній скляній панелі.

В усьому іншому це той же самий O11 Dynamic, який люблять та цінують користувачі (ну, й хейтять хейтери, не без цього). Вже не нова модель, прийшлося дещо шукати його на ринку, але чого не зробиш заради реалізації задуму!

На момент випуску це був не перший корпус, що вироблявся спільно з Razer (до цього були продукти NZXT, Lenovo та Maingear), але це був перший корпус, що напряму сумісний з Razer Chroma. З того часу з’явилися дві власні моделі корпусів Razer — Tomahawk ATX та Tomahawk Mini-ITX, що звісно також мають підтримку Chroma, але їх використання виходило за межі ідеї цієї збірки.

Lian-Li Vertical GPU Stand

Один з багатьох фірмових аксесуарів Lian-Li для сімейства PC-O11 — це адаптер для вертикального встановлення відеокарти. Подібні конструкції є від інших виробників, та й ця модель заявлена, як «універсальна», адже загалом все зроблено за галузевими стандартами.

Оскільки останнім часом крім однієї відеокарти в слоти PCI-Express в типовому ПК вже взагалі нічого не підключають, а самі відеокарти часто мають привабливий дизайн саме лицевої панелі, то адаптер для вертикальної інсталяції здатен сильно змінити вигляд системного блоку.

Razer Firefly V2 Pro

Нещодавно в нас на огляді був інший килимок для миші дорожче $100 — це ASUS ROG Moonstone Ace L. Там причиною разючого цінника був матеріал, адже він зроблений зі скла. Razer пішла іншим шляхом і її Firefly V2 Pro виділяється підсвіткою (скляний килимок в них теж є за ті ж гроші, до речі, називається Razer Atlas).

Перший Firefly відпрацював у автора понад п'яти років і досі скаржитися було ні на що, це хороша пластикова поверхня середніх розмірів з підсвіткою Chroma по периметру. Але Firefly V2 Pro знаходиться просто в іншій лізі. По-перше, він більший: 360x278 мм. По-друге, він не просто яскравий — в принципі, яскравіше його в усьому комп’ютері тільки монітори… 15-зонна ARGB-підсвітка контролюється Razer Chroma.

«Вхідний» USB-порт має роз’єм Type C та знімний кабель, якого не вистачало старим Firefly. Але в цього килимку ще є «вихідний» USB-порт для максимально надійного підключення адаптера бездротової миші — в результаті, туди пішов кабель від клавіатури, який сам по собі має RGB-підсвічування.

Мікротекстура допомагає сенсору миші точно позиціювати курсор. Окрім Razer Basilisk V3, під рукою була HATOR Quasar 2 Ultra 4K Wireless — обидві працювали без жодних зауважень і в плані руху самої миші по поверхні, і в плані роботи сенсора. Зворотна сторона має прогумоване покриття по всій площині, тож на будь-якому столі тримається Firefly V2 Pro дуже надійно. Загальна товщина робочої частини складає звичні 4 мм (чорна пластикова частина з емблемою Razer товстіша, але це не має практичного значення). Коробка солідна, звичайного для Razer дизайну. В комплекті керівництво по експлуатації та набір наліпок.

Razer Leviathan V2

Прийшов час міняти й основну акустичну систему, якою була Razer Mako (випуску аж 2007 року), на щось новіше. За наявності саундбару Razer Leviathan V2 — думати можна було недовго, адже він ідеально підходить під стиль сетапу.

Коробка виявилася більшою, ніж очікувалося. Або навпаки, пристрій менше, ніж очікувалося. Адже розмір саундбару по ширині дещо більше повнорозмірної клавіатури. Сабвуфер за габаритами нагадує маленький Ecoflow. Між ними є власне з’єднання, при цьому живлення підводиться до саундбара, а не до сабвуфера. До ПК підключення здійснюється через USB. Одночасно, можна під'єднати якийсь мобільний пристрій завдяки Bluetooth 5.2. В комплекті два набори ніжок, щоб направити звук під потрібним кутом в різних конфігураціях. Керування нехитро відбувається п’ятьма кнопками зверху: джерело, Bluetooth, увімкнення, +/– гучність. Що зовсім розчарувало, так це підсвічування. Воно є, звісно працює з Razer Chroma, але на темній поверхні столу (точніше, килимків на ньому) не дуже помітно навіть вночі. Мабуть, на білому столі було б набагато краще…

А от звук і в іграх, і в музиці загалом цілком пристойний. Скажімо так, відповідає класу та розміру пристрою. Як й належить саундбару, Razer Leviathan V2 симулює навколишній звук, в тому числі з підтримкою THX Spatial Audio. Як й належить будь-якій симуляції, виходить це гірше, ніж на фізичних пристроях. Цікаво було б спробувати Leviathan V2 Pro, який вдвічі дорожче, більше та потужніше.

Razer Iskur + Head Cushion Chroma

Колись автор був першим роздрібним покупцем Razer Iskur в Україні. Пройшло майже чотири роки й цей екземпляр крісла ще досі виглядає практично новим, окрім декількох слідів від кігтів Капітана Ковбаски. Причому навіть котячим кігтям матеріал піддається мінімально — Ковбаска правда старався залишити свій слід…

Ця покупка справді змінила відчуття як для роботи, так й для ігор. Ексклюзивною на той момент особливістю Razer Iskur була розвинута підтримка попереку, яку можна налаштовувати в широкому діапазоні. В усьому іншому, є підозра, що працює просто принцип «за що сплачено — то й отримано».

Переконати себе викласти відчутну суму за начебто просто крісло було важко і тепер зрозуміло, наскільки це добре вкладені гроші у власне здоров’я. Це не обов’язково має бути Razer, не обов’язково має бути саме «геймерська» модель взагалі, але якісне крісло (і якісний стіл!) мають бути у кожному правильно побудованому сетапі. Не варто економити на ергономіці робочого місця. Лікарі вийдуть дорожчими за будь-яке крісло.

Окрема історія — про підголів’я Razer Head Cushion Chroma. Сама по собі ідея подушки (більше для шиї, ніж для голови) чудова й у виконанні Razer теж працює добре. Вона адекватної твердості, з приємним покриттям з чорного бархату. Тільки краще брати звичайну версію, без підсвічування Chroma. Бо навіть виробник пропонує доставити живлення для цього дуже незграбним чином: покласти всередину подушки у спеціальну кишеню павербанк та під'єднати його до USB-порту. Керування налаштуваннями (вибір режиму підсвічування) відбувається не звичайним чином через Synapse, а зі смартфона окремим застосунком. При цьому нічого фантастичного у самій підсвітці немає, звичайне лого Razer зі зміями, світиться не дуже яскраво та може міняти єдиний колір за палітрою RGB. Добре, що купити цей продукт можна тільки з власного сайту Razer.com, дистриб’юторам він не доступний, тож для отримання Chroma-версії підголов’я в Україні треба заморочитися.

ASRock Taichi Z690 Razer Edition

Остання материнська плата ASRock під процесори Intel, що проходила через нашу тестову лабораторію, відносилася ще до Socket LGA1200 — Z590 Extreme. Робити серйозно детальний огляд продукту трирічної давнини якось не комільфо, але й не розповісти взагалі не можна. Адже це був безальтернативний продукт і щоб знайти нову ASRock Z690 Taichi Razer Edition у серпні 2024 року, прийшлося замовляти її зі США.

ASRock взагалі відрізняються яскравою творчістю у своїх продуктах та намагаються привернути більшу увагу цікавими колабораціями. Однією з них і є серія плат Razer Edition, що містила три моделі: B550 Taichi Razer Edition, X570 Taichi Razer Edition та Z690 Taichi Razer Edition. Від звичайних різновидів тих самих плат вони відрізняються упаковкою, елементами дизайну у стилі Razer та підсвіткою з підтримкою Razer Chroma. Тобто, в усьому іншому це продукт «середньо-високого» рівню серед виробів на базі Intel Z690. Підтримує процесори Intel Core 12–14 поколінь та пам’ять DDR5.

Напис Razer Edition та гасло «For Gamers, By Gamers» знаходяться на найпомітнішому місці. Підсвітка Chroma є не тільки там, а й на панелі між слотами PCI-Express — на жаль, їх як раз закриває відеокарта, як її не розміщуй. Вздовж довгої сторони плати з торця присутня також смужка підсвічування, яка створює цікавий ефект в корпусі. Навіть зі зворотного боку є написи «For Gamers, By Gamers» і шкода, що їх ніхто не побачить після збирання… Навіть фірмовий застосунок A Tuning має скін з темою Razer.

MSI MAG 401QR

Спочатку автор планував взяти Razer Raptor 27 як основний монітор, але він замалий після багаторічної звички до 43″. І от іноді з’являються продукти, які справді дивують набором якостей. Це не огляд монітора, тож не чекайте деталей тестування, втім не можна мовчати — MSI пропонує ультраширокоформатний IPS-монітор з діагоналлю 40″ помітно дешевше $500!

При цьому дві основні підозри не справдилися: частота оновлення складає 155 Гц, а роздільна здатність — 3440x1440. Тобто ніякого відвертого здешевлення продукту на виробництві не відчувається і він позиціюється в геймерську серію MAG. Сам формат же майже унікальний: це аналог 32″ зі співвідношенням сторін 21:9 (так само як популярніші 34″ монітори є ультраширокоформатною версією 27″).

Роздільна здатність та співвідношення сторін дозволяють нормально грати, адже моделі з діагоналлю 49″ та роздільною здатністю  5120x1440 точок створюють більш розтягнуту по горизонталі картинку. А такий формат екрана на звичайному віддаленні непогано заповнює кут огляду і ще не вимагає вигнуту форму для того, щоб було зручно дивитися по краях.

Помітних нарікань два. Одне дуже вторинне: RGB-підсвічування задньої панелі з підтримкою MSI Mystic Light настільки слабке, що в результаті непомітно навіть у віддзеркаленні від металевого покриття стіни за ним… А от друге нарікання важливіше: монітор має дуже примітивну ніжку без можливості регулювання по висоті й при цьому вона вимагає досить багато місця за монітором. Відповідно, найкращим рішенням буде заміна на VESA-кріплення, що здатне витримати 10-кілограмовий монітор.

8,8” HDMI LCD

Чотирьох вторинних дисплеїв від компонентів Lian-Li всередині системного блоку автору було мало. Зазвичай, для таких цілей додають 3,5″ або 5″ дисплеї китайського виробництва з USB-підключенням, які керуються через застосунок Turing Screen. Він дозволяє виводити основні показники роботи ПК на дисплей у вигляді даних, розміщених в одному з наявних шаблонів-тем.

Але виявилося, є цікавіше рішення іншого формату. Так само безіменно китайське (розпізнається, як якийсь ZeroMOD), є в наявності як на китайських майданчиках, так й в Україні. Це 8,8″ екран, що від USB отримує тільки живлення, а до ПК під’єднується через звичайний HDMI як ще один монітор в системі з роздільною здатністю 1920x480 точок.

Мінусом цього рішення є те, що це з усіх боків ще один монітор в системі, тобто туди, наприклад, можна завести курсор миші. Але плюсів більше: замість конкретного застосунку, на нього можна виводити все, що й на звичайний екран. Тобто, наприклад, керувати шпалерами через Wallpaper Engine, або зобразити дані з AIDA64, або взагалі запустити якесь відео чи слайдшоу.

Пристрій має габарити приблизно 250x70x20 мм і саме його товщина стала проблемою. Щоб поставити його так, як хотілося, прийшлося попрацювати дремелем, але про це пізніше і більшість інших збірок з таким не зіткнуться.

Все інше

Покінчивши з найцікавішими компонентами системи, швиденько пройдемося по всьому іншому. Всередині системного блоку знаходяться:

Як вже було сказано на початку, якихось критичних вимог до швидкодії не висувалося, тому це просто конфігурація, яка дозволяє грати в сучасні ігри (Cyberpunk 2077 в RT:Overdrive як еталон) у нативних 3440x1440 хоча б з 60 fps. Дві останні позиції зі списку вище використовуються для додаткового підсвічування, про що мова піде далі.

Вся інша периферія містить наступне:

Як можна очікувати, практично все від Razer і практично все вже не нове, бо продовжує виконувати обов’язки й не потребує заміни. Скажімо, форма миші Basilisk V3 обрана спеціально, хоча з погляду технологічності вона вже ніяк не може зрівнятися з Viper V3 Pro, але ергономічно все ще актуальна, та й підсвічування Chroma в неї потужне. Про пригоди клавіатури Razer Blackwidow V4 75% вийшло аж три статті: огляд, теоретична частина тюнінгу та практична. Старий килимок Razer Goliathus Chroma виконує функцію підсвічування тумбочки під столом, а Lorgar Steller 913 — під клавіатурою. Монітор, що висить вертикально ліворуч від основного, просто був у господарстві й насправді замість нього хотілося б по обох боках MSI MAG 401QR так само вертикально повісити два менші дисплеї (мабуть, 21″). А бездротова гарнітура Aula Mountain S6, що висить на тримачі Razer, взагалі підключена до другої системи, яку на фото майже не видно, але яка потрібна для деяких технічних задач:

  • Razer Blade Stealth 13 (2016);
  • Razer Core + EVGA GeForce GTX 1060 3GB;
  • Razer Laptop Stand Chroma.

Нарешті, ось перелік всього іншого, що створює атмосферу в сетапі. Про ідеологію, теорію та практику використання подібних пристроїв «біля ПК» можна писати окрему статтю, тож тут це просто коротка відповідь з назвами того, що зустрічається в кадрах:

  • Baseus Lamp;
  • Divoom Times Gate;
  • Divoom Timebox Mini;
  • Nanoleaf Hexagon Kit + Nanoleaf Mini-Triangles;
  • Paladone «Game Over» Lamp;
  • Ritmix Photo Frame;
  • Govee LED Neon Rope Light for desks;
  • Nous F5;
  • Anser Smart Life Colorful LED.

Збирання

Останні пів року у корпусі Lian-Li PC-O11 Dynamic Razer Edition вже жила конфігурація в очікуванні прибуття постачання товарів Lian-Li. Тож спочатку прийшлося все розібрати — залишився на своєму місці тільки блок живлення Chieftec Atmos 750W.

Першою пішла материнська плата ASRock Z690 Taichi Razer Edition з встановленим процесором Intel Core i9-12900K. Замість звичайної рамки сокета LGA1700 використовується більш стаціонарне рішення від 2E Gaming. Звісно, обидва SSD-накопичувачі вже знаходяться на своїх місцях під штатними радіаторами. І залишилося ще місце для третього, як тільки на це з’явиться натхнення — місткості із сучасними іграми багато не буває, до того ж зручно інсталювати ігри на тестові пристрої з локальної мережі, а не знущатися зі Starlink кожного разу, коли треба звантажити той самий Cyberpunk 2077…

Далі своє місце зайняла пам’ять Kingston Fury KF560C40BBAK2-32 стандарту DDR5-6000 та загальним обсягом 32 ГБ. Продукт ASRock ще не має зручних «односторонніх» затискачів для модулів DIMM, тож ставити пам’ять до появи там відеокарти було критично. Водночас додалися вентилятори Lian-Li TL LCD Reverse на вдув — звісно, з’єднані каскадним чином. Також почалася боротьба за мінімальну помітність дротів живлення ATX та всіх інших, що виходять на цей бік конструкції корпусу O11. Але тут вдалося без фанатизму. З одного боку, існують кабелі з підсвічуванням типу Lian-Li Strimer — вони розв'яжуть цю проблему радикально, підкреслюючи наявність кабелів, от тільки такий ефект не хотілося. З іншого боку, після збірок MSI Project Zero та ASUS Advanced BTF було розуміння, що як кабель-менеджмент не роби, майбутнє охайного підключення все ж таки за повноцінно новим стандартом материнських плат.

А от з чим справді хотілося поборотися, так це зі шлангами системи рідинного охолодження Lian-Li Galahad II LCD SL-INF. І наче вийшло непогано завдяки тому, що радіатор було розміщено шлангами до задньої панелі. На наступному фото краще видно, чому.

З установкою в корпус адаптера Lian-Li для вертикального кріплення відеокарти та власне самої відеокарти ASUS TUF Gaming GeForce RTX 4070 Super з її досить великими габаритами, шланги від ватерблоку до радіатора вдалося майже сховати. Частина пішла між відеокартою та материнською платою, частина — щільно притиснута до задньої панелі корпусу та затягнута стяжками-липучками з комплекту СРО.

Додатково шланги замасковані тримачем для відеокарти від 2E Gaming, простеньким, але з RGB-підсвічуванням: він більше не потрібен з таким встановленням відеокарти, але ідеально підійшов по габаритах як просто елемент декору в потрібному місці. У більшості корпусів там вже знаходиться 120-міліметровий вентилятор, тож обрана схема не підійде, але саме Lian-Li PC-011 Dynamic (включно з Razer Edition) не пропонує можливості поставити вентилятор. Це й надихнуло розгорнути верхній радіатор на 180 градусів від звичайної конфігурації. Суб’єктивно, порівняно з наявними фотографіями Lian-Li Hydroshift 360, шланги вдалося сховати навіть краще, адже у нового серійного рішення вони були б короткі, але проходили вертикально догори від водоблоку до радіатора. Також на фото видно, що вертикальне розміщення відеокарти дозволяє майже приховати кабель 12VHPWR від блоку живлення.

Без «приколів» не обійшлося. У Lian-Li суворі вимоги щодо підключення контролерів до USB-портів материнської плати, а в ASRock Z690 Taichi Razer Edition їх виявилося недостатньо. Прийшлося докупати окремо ще фірмовий хаб і ховати це все зі зворотного боку:

На цьому можна було завершувати й робити тестовий пуск системи, який виявив дві речі. По-перше, фотографувати з усією підсвіткою навкруги та встановленою бічною скляною панеллю справді складно. Очима це все виглядає нормально, а от в об’єктиві фотоапарата всі зайві віддзеркалення заважають сприйняттю. Ну, вже як є. По-друге, нижня частина системного блоку залишилася темною та сумною. Відеокарта має лише невеличку підсвітку емблеми, а додаткових вентиляторів внизу не хотілося принципово…

Так, там з’явився додатковий 8,8-дюймовий екран з HDMI-підключенням, а вздовж задньої панелі по периметру пішла RGB LED-стрічка від Vetroo. Для цього вертикальне кріплення GPU прийшлося познайомити з дремелем та відтяти від нього шматок конструкції:

І все одно без скляних панелей на фото краще, ніж з ними:

Тестування

Проводити глибоке тестування системи, всі компоненти якої давно вивчені (деякі з наголосом на слово «давно», бо їм вже декілька років) немає ніякого практичного сенсу. Тож декількох найпоказовіших бенчмарків та ігор вистачить, щоб продемонструвати загальну картину:

Cyberpunk 2077

Company of Heroes 3

Far Cry 6

Wolfenstein: Youngblood

Red Dead Redemption 2

Total War: Pharaoh

Civilization VI

Mortal Kombat 1

Forza Horizon 5

Висновки

Чи вдалося зібрати таку систему, як хотілося автору? Так, безумовно. Причому всі критичні компоненти загального задуму «Lian-Li x Razer» в ній зайняли свої місця та грають визначені ролі. Чи є ця система, саме як ПК, а не як проєкт, чимось цікавим на 2024 рік? Вже ні, це просто звичайний ПК, який тягне сучасні ігри. Як тільки він перестане це робити (скоріш за все, за пару років), то перейде в категорію ретро-збірок. Новинки 2024 року з асортименту Lian-Li та Razer чудово могли б переселитися в ПК наступного покоління, але не хочеться розбирати вже готове…  Тож, наступне буде наступним, а цей концепт-ПК закінчено.