Увага! Приберіть від екранів тих, для кого «ПК» — це коробка під столом чи відкритий стенд. Повторюю, це не навчальна тривога! Думка таких користувачів має право на життя, але сьогодні точно не про неї, а про естетику. Бо цей матеріал присвячується навіть не одному продукту, а всьому концепту MSI Project Zero та збірці дуже білого ПК на цій базі.
Технічно, в цьому випадку вся родзинка у материнській платі MSI B650M Project Zero та корпусі MSI MAG Pano M100R PZ White, але кінцевий результат цікавить більше, ніж сума складових.
Ідея
Ми звикли бачити в галузі невпинний потік інновацій, але індустрія ІТ часом консервативна до мракобісся. Загалом процес збірки типового ПК не змінюється з появи в 1995 році стандарту ATX і в корпусі тих часів досі цілком можливо скласти сучасну систему. Практично всі корпуси тоді були білі, а всередині ховалися зелені та жовті плати цілком індустріального вигляду, які бачили тільки в момент збірки. Монітори, клавіатури, миші, акустика теж були білими майже завжди.
Трендом 2000-х років був моддінг в тому чи іншому вигляді. Це принесло появу серійних систем рідинного охолодження, корпусів з вікнами, різноманітної підсвітки… Та й взагалі дизайнери, а не тільки інженери, почали приділяти увагу зовнішньому вигляду компонентів — кулерів, відеокарт, материнських плат тощо. Тож внутрішнє «залізо», особливо преміумкласу, дедалі частіше ставало ще й красивим. Білі ж корпуси настільки набридлі за попередні роки, що перехід на чорний колір як стандарт був практично 100-відсотковий (крім ще більш кольорових варіантів або нефарбованого алюмінію). І те саме відбулося з периферією, де «чорний став новим білим».
За останні 10 років при збереженні загальної схеми ПК, помітні декілька тенденцій. По-перше, остаточно зникли пристрої для 5,25- та 3,5-дюймових відсіків на передній панелі корпусу. Це дозволило робити корпуси-«акваріуми», де прозора не тільки одна бічна панель. Також в корпусах стало більше вентиляторів для покращення температурного режиму потужних CPU та GPU, тож якщо передня панель корпусу не скляна, то вона зайнята 2–3 вентиляторами. По-друге, перехід від SATA-накопичувачів на пристрої M.2 ще більше спростив внутрішню будову. По-третє, головною картою розширення залишився єдиний відеоадаптер (часто дуже монументальної будови й навіть встановлений вертикально, але більше без багатоплатних конфігурацій SLI/Crossfire), а популярність інших карт сильно впала, тож роз’ємів PCI Express типовому комп’ютеру треба все менше. Ну і, нарешті, «білі збірки» знову у моді — звісно, на новому рівні, коли білим є не тільки корпус і периферія, але й всі внутрішні компоненти! Так би мовити, «білий — це новий чорний».
І ось, нарешті, ми спостерігаємо новий тренд на ринку — приховані роз’єми та дроти. Сам по собі кабель-менеджмент для ПК став актуальним з появою перших корпусів з вікнами та підсвіткою, а з погляду культури збірки був важливий і раніше, адже акуратно прокладені кабелі спрощують обслуговування та апгрейд системи, а також допомагають правильному руху повітря. Але скільки не ховай дроти, а роз’єми живлення та підключення різноманітних компонентів на материнській платі знаходяться на виду і навіть у досить мінімалістичних збірках їх використовується все одно чимало.
Теоретична відповідь «як це покращити» з’явилася ще у 2011 році у CEO американської компанії Maingear Уоллеса Сантоса — він отримав патент US8687350B2 «Материнська плата та корпус зі схованими внутрішніми роз’ємами», що власне описує конструкцію, де всі неестетичні роз’єми перенесені на задню сторону материнської плати й доступні для підключення зі зворотного боку комп’ютерного корпусу. Проблема була «лише» в тому, що компанія Maingear займається збіркою готових ПК, а не виробництвом корпусів чи материнських плат. Тож ідея на рівні патенту лежала аж до 2022 року, коли Gigabyte презентувала спільно з Maingear концепт Project Stealth на основі покоління Z690 та GeForce RTX 3070. Але щось в них далі справа не пішла і нових продуктів не видно. Замість цього новиною IT-виставок 2023 року стала ініціатива MSI Project Zero, перші реальні продукти в рамках якої починають надходити у продаж у лютому 2024 року.
Зміна індустріальних стандартів важко дається, коли за ними не стоять великі галузеві групи на кшталт USB Implementers Forum. Наприклад, зараз мало хто згадає формфактор BTX, який просувала Intel у 2004–2006 роках, або Ultra-ATX від Foxconn 2008 року.
Схоже, у MSI Project Zero, або «Back-Connect» набагато кращі шанси тому, що цей формат зворотно сумісний з ATX чи MicroATX. Від виробника корпусів потрібно лише передбачити отвори у піддоні материнської плати та дещо більше мінімального відступу від бокової кришки.
Тож вже на старті відомі моделі корпусів CoolerMaster, Corsair, Cougar, DeepCool, InWin, Lian-Li, Phanteks, Thermaltake і ще півдесятка брендів, що будуть підтримувати материнські плати нового типу. Крім того, MSI не дуже подобається це згадувати, але в гру включився також ASUS, що насправді підвищує шанси на успіх.
Ще одна причина для оптимізму — це цінова політика. Часто новітні рішення з’являються спочатку тільки у топовому сегменті й за модні можливості виробник жадає з покупців помітні додаткові гроші. Наче маржа на одиниці товару стає велика, але масового прийняття новинки не відбувається і довше одного покоління ініціатива не живе. Так от, і плати, і корпуси MSI спочатку мають з’являтися якраз навпаки, середнього рівня, де об’єми продажів вищі. І цінники не виглядають завищеними порівняно зі звичайними продуктами того ж класу. Чудове позиціювання!
Певна мудрість MSI зробити первинний реліз Project Zero на вже давно відомих платформах ще в тому, що це дозволяє оглядачам не змішувати увагу до саме унікальної естетики ПК з мінімумом дротів зі звичайною цікавістю щодо поведінки нового покоління «заліза». Однак, дещо розповісти про кожний компонент все ж таки треба.
