Збірка
Отже, як вже зрозуміло з численних посилань на попередні огляди таких самих чи дуже схожих продуктів — жодних сюрпризів в плані поведінки системи в нас не має бути. Тож самий час сконцентруватися на найголовнішому, тобто на досвіді збірки ПК з материнською платою та корпусом MSI Project Zero.
Вона починається нетипово, з встановлення голої материнської плати одразу в корпус. Це контрінтуїтивно для всіх, хто звик спочатку ставити хоча б процесор, пам’ять та M.2-накопичувач, а потім вже переміщати весь набір всередину корпусу.
Але річ у тім, що з MSI B650M PROJECT ZERO та подібними їй моделями належить набагато акуратніше поводитися, щоб не загнути якісь з численних конекторів зі зворотного боку. Звісно, роз’ємам живлення та SATA нічого не буде, а от гребінці USB, ARGB і інших роз’ємів такого типу у звичайній материнській платі набагато в більшій безпеці. Отже, перший крок — зняти бокові та верхню панелі корпусу, що робиться без інструменту: стінки тримаються навіть без гвинтів-баранчиків, а верхня кришка — як раз на двох баранчиках. За бажанням, передня панель теж знімається, але потреби в цьому не було. Прикручуємо материнську плату в корпус гвинтами на звичайне MicroATX-місце.
Далі у бажаній послідовності можна під'єднати накопичувач, поставити процесор та модулі DDR5. Потім треба встановити вентилятори СРО таким чином, щоб вони працювали на видув зверху корпусу і закріпити радіатор на верхніх місцях для вентиляторів.
У випадку саме MSI MAG Coreliquid E360 та Kingston Fury Beast залишається безліч місця між ними, але певним комбінаціям з товстим радіатором та/або дуже високими модулями пам’яті буде тісно.
Далі ватерблок встановлюється на процесор, що абсолютно нескладно з Socket AM5, а от для аналогічних систем на базі Intel буде вимагати відкрутити знімну частину піддона материнської плати зі зворотного боку, щоб дістатися до кріплення системи охолодження. Втім, і це теж не має бути складним. Нарешті, відеокарта теж займає своє місце з підпіркою.
І приходить час незвичайних під’єднань. До цього моменту на зворотній стороні піддона материнської плати накопичиться безліч кабелів. Частина при цьому вже буде приєднано до окремого контролеру ARGB та вентиляторів, а частина буде йти від СРО. Все це треба під’єднати до типових конекторів материнської плати, але у звичайних системах це завжди дуже неприємний момент, адже роз’єми знаходяться в глибині корпусу по периметру плати, плюс бажано якось максимально акуратно прокладати до них дроти, щоб вони не псували естетику.
З MSI Project Zero обидві проблеми вирішено: й доступ простий, й кабелі можна майже не прибирати (хоча в комплекті до MSI MAG Pano M100R PZ йдуть чотири багаторазові стяжки-липучки і є штатні місця для їх кріплення в корпусі). Якщо в системі є SATA-накопичувачі, то вони займають місця на цій стороні корпусу і під’єднуються теж поруч.
Нарешті, лише після цього всього буде раціонально встановлювати блок живлення. Оскільки маємо справу з модульним блоком, то оптимально буде спочатку встановити точну кількість конекторів, під’єднати їх до блоку і тільки потім відправити його на належне місце у власному боксі на дні корпусу. А далі ще ніколи не було так легко приєднувати (і від’єднувати!) роз’єми живлення, особливо додаткові 8-контактні ATX!
Якщо не полінитися та акуратно прокласти дроти від вентиляторів СРО, то загальну ідилічну картину «бездротового ПК» будуть псувати тільки два тоненьких кабелі від водоблоку MSI MAG Coreliquid E360 White, адже PCB у материнської плати чорна, а дроти білого кольору безальтернативно йдуть поміж неї. Мабуть, на власному ПК є сенс їх просто пофарбувати маркером, щоб не так впадали в очі. Ну й, звісно, нікуди не зник великий товстий кабель живлення відеокарти. Найкраще, що з ним можна зробити — це купити ARGB-подовжувач на кшталт Lian Li Strimer і перетворити наявність дротів з мінуса системи на плюс.
В цьому сенсі й Gigabyte зі своїм передчасним Project Stealth, і ASUS з серією пристроїв BTF (Back To the Future) пішли на один крок далі MSI Project Zero. Там на додачу до PCI Express x16 передбачено спеціальний роз’єм, що передає живлення спеціальній сумісній відеокарті через саму материнську плату. За відсутності такої відеокарти система залишається сумісною з усіма звичайними, тож це не додає ускладнень.
Доречі, корпус MSI MAG Pano M100R PZ цілком сумісний з будь-якими материнськими платами формату MicroATX, а от MSI B650M PROJECT ZERO можна встановити тільки в корпус з підтримкою back-connect (ну, або перероблений власноруч відповідний звичайний корпус, в піддоні якого прорізані потрібні отвори).
На цьому збірку ПК завершено і її доповнюють монітор MSI MAG 274QRFW, клавіатура MSI Vigor GK30 та миша MSI Clutch GM11 — все білого кольору та з підтримкою ARGB-підсвітки Mystic Light. Мабуть, якщо підходити зі сторони логіки, то використання дротової периферії в цьому випадку є просто-таки злочином, але тут вже як склалося…
Після встановлення Windows треба не забути про інсталяцію застосунку MSI Center, в склад якого входять більше десятка різних модулів.
Окрім всього іншого, вони допомагають керувати швидкістю обертання вентиляторів та налаштовувати в одному місці всю сумісну ARGB-підсвітку з протоколом MSI Mystic Light.
В деяких випадках освітлення ПК немає ніякого сенсу, але у дуже естетичній білій збірці воно виглядає майже обов’язковим. Зрештою, ніхто не вимагає підсвічувати всіма кольорами райдуги! Скажімо, мінімалістичний білий варіант створює свій унікальний настрій.
До речі, всі протестовані компоненти, включно з вентиляторами корпусу, видають цілком придатний білий колір підсвітки.
