Огляд та тестування відеокарти ASUS ProArt GeForce RTX 4080 16GB OC Edition. Елегантний мінімалізм

Серія ProArt компанії ASUS з’явилася декілька років тому і призначена для робочих задач, пов’язаних з аудіо- та відео-контентом, фотографуванням та 3D-моделюванням, тобто ці продукти позиціюються для творчих користувачів. В асортименті виробника є не тільки ноутбуки, готові ПК та монітори з проєкторами ProArt, але й материнські плати з периферією, а нещодавно з’явилися також й відеокарти. Всі вони виконані в елегантному чорному стилі та комплектуються підпискою на один чи три місяці Adobe Creative Cloud, залежно від категорії продукту. Ми вже колись розглядали материнську плату, тож час прийшов і для відеокарти.

ASUS PROART-RTX4080-O16G

Карта постачається в довгастій темній коробці, на лицевій стороні якої вказана лише серія, але зроблено це дуже стильно і лише позначка Nvidia псує загальну картину. На зворотному боці вже знаходяться фото продукту, його характеристики та особливості.

Комплект постачання стандартний для відеокарт ASUS та має документацію, включно з інструкцією з підключенням перехідника живлення, пазл-підставку для смартфона, ігрову картку, стяжку-липучку та стійку-викрутку.

Стійка для підпирання карти, щоб вона не провисала, на відміну від продуктів TUF та Strix, виконана у чорному кольорі та має логотип серії Pro Art. Її також можна використовувати як викрутку, достатньо перевернути стрижень та зафіксувати його гвинтом.

Відеокарта дуже нагадує сучасні графічні адаптери Strix з округленими ребрами, але якщо дизайн для ігрової серії виглядає незвичним після агресивних продуктів минулих поколінь, то тут він навіть доречі.

Округлі ребра присутні лише на кожусі системи охолодження, тоді як задня пластина пряма та рівна. На відміну від продуктів ігрових серій PROART-RTX4080-O16G невисока й тонкіша, має довжину 30 см та займає лише 2,5 слоти, що дозволяє встановити її в відносно невеличкі корпуси.

Чорний колір карти доповнюють золотисті надписи та логотипи, нічого зайвого, все лаконічно та елегантно.

Інтерфейсні роз’єми мають стандартний набір з трьох DisplayPort 1.4a та одного HDMI 2.1a. На планці є великі отвори для виходу гарячого повітря.

Внутрішній торець тут суцільний, тоді як на картах Strix він має решітку. Присутні отвори з різьбою для встановлення додаткового приладдя, як ручки чи кронштейни.

Охолоджується адаптер трьома вентиляторами Axial-tech з 11 лопатями вигнутої форми, які з’єднані між собою кільцем, та подвійною кульковою вальницею. Працювати вони починають після того, як графічний процесор нагріється до 55 градусів, а закінчують обертатися при зниженні температури чипа до 50 °C, що дозволяє функціонувати карті в пасивному режимі при невеликому навантаженні. В цілому вони тихі та в іграх не дають про себе знати.

На зворотній стороні в задній частині пластини є вирізи для проходження повітря від вентилятора, причому отвори збігаються з контурами літер в слові PRO, яке нанесено на бекплейт. Виглядає дуже стильно.

Роз’єм 12VHPWR розпаяний на кінці друкованої плати, яка займає більшу частину площі карти. Логотип серії можна знайти й тут.

В разі потреби кожух можна зняти, що дозволить почистити кулер від пилу. На відміну від ігрових серій адаптерів тут він виявився пластиковим з металевими накладками.

Радіатор з пломбою, тож зняти до кінця гарантійного терміну не вийде. Складається він з трьох секцій алюмінієвих пластин, які пронизують шість теплових трубок: п’ять проходять через велику секцію, дві — через середню, а чотири пронизують вже маленьку. Радіатор пофарбовано повністю у чорний колір.

Пластина, яка контактує з чипом, скоріше за все, з алюмінієвого сплаву. Тепло до неї від GPU передається через сіру пасту, тоді як для пам’яті використовуються товсті термопрокладки. Також вони використовуються для силових елементів, напроти яких встановлені додаткові пластини.

Задня пластина несе лише декоративну та захисну функцію, ніяких термопрокладок не передбачено.

Друкована плата середнього розміру, є деякі не розпаяні компоненти.

Графічний процесор AD103-301-A1 трохи довгастий та не має захисної рамки. З чипами пам’яті Micron 3JU47 D8BZF (MT61K512M32KPA-24:U) стандарту GDDR6X та загальним обсягом 16 ГБ він взаємодіє через 256-бітну шину.

Для живлення GPU передбачено 13 фаз на базі DrMOS Vishay SiC654A, розрахованих на струм у 50 А, та ще три фази призначені для пам’яті, виконаних на тих самих компонентах. Дроселі під навантаженням шиплять, але не так голосно, як в картах Strix чи TUF. Тут трошки інша тональність і, скоріше за все, звук від них зіллється з іншими джерелами шуму.

Графічний процесор працює на частоті 2205 МГц, але може автоматично прискорюватися до 2595 МГц. Після встановлення фірмового застосунку GPU Tweak III максимальна частота зросте до 2625 МГц. Пам’ять функціонує зі швидкістю 22,4 ГТ/с.

В реальних задачах частота чипа доходила до 2700–2745 МГц в Star Wars Jedi: Survivor зі зниженням інколи до 2685 МГц, до 2745–2790 МГц в Cyberpunk 2077 чи навіть до 2820 МГц в більшості проєктів.

GPU у такому разі нагрівався до 67 градусів (Hot Spot 83 °C), а пам’ять — до 74 градусів при 20 °C у приміщенні. Швидкість вентиляторів сягала 1633 об/хв.

Розігнати чип вдалося до 2395 МГц (2785 МГц для прискорення) з підняттям ліміту потужності на 10%. Пам’ять працювала зі швидкодією 25,6 ГТ/с.

В іграх частота доходила до 2895–2940 МГц (зі зниженням до 2850 МГц) в Star Wars Jedi: Survivor, 2970–3000 МГц в Cyberpunk 2077 та 3000 МГц в не таких важких проєктах.

Температура чипа та пам’яті піднялася на два градуси — 69 (Hot Spot 82 °C) та 76 відповідно. Швидкість вентиляторів вже доходила до 1816 об/хв.