Огляд та тестування відеокарти MSI GeForce RTX 5070 12G Gaming Trio OC. Порівняння з GeForce RTX 4070 Super, Radeon RX 9070 та іншими

Попри малу різницю у швидкодії відносно минулого покоління, новітні графічні адаптери GeForce RTX 50 б’ють всі рекорди з ціноутворення, наче криптолихоманка досі не закінчилася. Тож не дивно, що пересічний споживач здебільшого звертає увагу на доступніші продукти. Новинки з лінійки GeForce RTX 5060 Ti тільки почали з’являтися на вітчизняному ринку, тоді як продуктивніші GeForce RTX 5070 продаються вже відносно давно і користувачам є з чого вибрати. І цього разу ми розглянемо одну з таких моделей, а молодшого представника GeForce RTX 50 вже наступного разу.

MSI GeForce RTX 5070 12G Gaming Trio OC

Відеокарта постачається в темній довгастій коробці з фірмовою поліграфією, актуальною для сучасної серії Gaming Trio компанії MSI. На лицевій стороні зображено пристрій, тоді як на зворотній вказані ключові особливості та характеристики продукту.

В комплекті присутні документація, стійка зі змінною висотою та перехідник живлення зі звичайних двох 8‑контактних роз’ємів на горезвісний 12VHPWR.

Карта виконана в сучасному стилі Gaming Trio, який відрізняється від минулого покоління наявними накладками з напівпрозорого пластику, що розміщено над декоративними елементами з RGB-підсвічуванням на кожусі системи охолодження.

Розміри адаптера складають 338×140×50 мм — доволі багато, як для продукту такого класу, що потребує просторого корпусу для його встановлення. Вага MSI GeForce RTX 5070 12G Gaming Trio OC сягає лише 1,2 кг, але через довжину пристрою краще все ж таки використовувати комплектну підставку, яка запобігатиме провисанню карти. Кожух системи охолодження пластиковий, тоді як пластина на зворотному боці — металева.

Для під’єднання моніторів присутні три роз’єми DisplayPort 2.1b та один HDMI 2.1b. На внутрішньому торці відеокарти є три отвори з різьбою для встановлення додаткового приладдя на кшталт ручок чи стійок.

Охолоджується адаптер трьома 100-мм вентиляторами з сьома лопатями, які об’єднані кільцем на кінцях. Присутній напівпасивний режим, а при навантаженні рівень шуму від них невеликий, навіть у режимі ручного розгону карти. На задній пластині майже половину площі займає решітка з драконом, яка сприяє кращому охолодженню та циркуляції повітря всередині ПК.

Живлення відеокарти відбувається через новітній та покращений 12V2x6. Фактично, тепер на всіх картах серії GeForce RTX 50 можна зустріти саме такий роз’єм, а не тільки на продуктивних та топових, як це було в минулому поколінні через деякий час після їх релізу.

Карта захищена пломбою, тож розібрати та не втратити гарантію не вийде. Та й сенсу в цьому мало, бо навіть зняти кожух для прочищення від пилу не так просто — кабелі від вентиляторів проходять через елементи радіатора і розбирати доведеться всю конструкцію. Сам радіатор виконаний з двох секцій тонких пластин, які пронизують чотири теплові трубки. Поверхня п’ятака додатково оброблена фрезою, як й пластинки для пам’яті, що покращило контакт з GPU та чипами. На графічний процесор була нанесена паста, а для інших елементів використовуються термопрокладки, одна з яких також є на задній пластині в зоні GPU.

Друкована плата маленька та займає лише половину площі відеокарти. Елементи всі встановлені, зайвих місць немає, за виключенням двох відсутніх чипів пам’яті, що й не дивно, бо шина для взаємодії з GPU тут лише 192 біти.

Встановлено графічний процесор GB205-300-A1. Він довгастий і без захисної рамки. Пам’ять загальним обсягом 12 Гбайт набрана з шести мікросхем Samsung K4VAF325ZC-SC28.

Живлення GPU складається з 10 фаз та виконане на базі елементів Alpha & Omega AOZ5311NQI-04, розрахованих на струм у 55 А, тоді як на пам’ять передбачено три фази з таких самих компонентів. Під навантаженням дроселі навряд чи можна назвати безшумними, але їх пищання губиться на тлі інших звуків ПК.

Функціонує графічний процесор на частоті 2325 МГц з автоматичним прискорюванням до 2610 МГц, але після встановлення фірмового застосунку MSI Center можливо обрати режим з максимальною частотою у 2625 МГц. Пам’ять працює на швидкості 28 ГТ/с.

В реальних задачах частота чипа була вищою. Наприклад, в Avatar: Frontiers of Pandora вона коливалася в межах 2767–2797 МГц, в Assassin’s Creed Mirage — 2797–2805 МГц, в Star Wars Outlaws була на рівні 2775–2812 МГц, в Cyberpunk 2077 — 2760–2820 МГц, а в Monster Hunter Wilds доходила до 2820–2827 МГц.

GPU у стоковому режимі нагрівався до 64,5 градусів, пам’ять — 64 градусів при 21 °C в приміщенні з відкритим корпусом. Швидкість вентиляторів доходила до 1482–1598 об/хв, а рівень шуму коливався від 33,9 до 34,6 дБ(А) на відстані 35 см від вентиляторів.

При швидкому налаштуванні розгін виявився не дуже вдалим, бо ліміт потужності обмежений лише 112% — частоту чипа вдалося підняти на 265 МГц, а пам’ять змогла працювати зі швидкістю 32 ГТ/с.

Тут вже реальна частота в Avatar: Frontiers of Pandora була на рівні 3022–3052 МГц, в Assassin’s Creed Mirage — 3060–3067 МГц, в Cyberpunk 2077 — 3022–3060 МГц, в Star Wars Outlaws доходила до 3030–3060 МГц, в The Last of Us сягала 3082–3090 МГц.

Карта мала майже ті ж самі температурні показники, а ось оберти вентиляторів зросли до 1677 об/хв, що вплинуло на рівень шуму, який тепер склав 35,3 дБ(А), що знаходиться в межах норми. Звісно, влітку та в закритому корпусі все буде інакше.